У цю новорічну ніч дарую вам пісеньку Троґлавських Хлопців «Газонокосарка»:


Samstag fria und i bin längst wach
Schau kurz aufn Wecker, es is kurz vor hoibe Acht
Jetz aber schnell, an Kaffee und dann weg
Gfrei mi scho auf des wos in meim Schuppen drinna steht
Die Kühlerhaubn glänzt wiara frisch geölter Blitz
Turbolader, Breitreifen und Recaro-Sitz
Ed-Hardy-Duftbeimerl, V8, diefaglegt
Der Bremsfallschirm is hinterm Mähwerk dran versteckt

Die Vorfreude is riesengroß
I lass die Kistn o
Mei Nachbarn san jetz wach
I woas wieso!

I und mei Rasenmäher san die besten
Mia reitn durchn Garten wie im wilden Westen
Und kimmt der Sheriff daher und will mei TÜV-Plakettn sehn
Tipp i kurz aufs Gas und lassn stehn
Gehts um mein Rasenmäher bin i eitel
Vo meine Sicherheitsschua nauf zum Scheitel
I hob den heissesten Ofen, und a jeder woas genau
Den best gepflegten Rasen in Troglau.

Mei Nachbar schimpft, sei Morgenmantel zuckt
„A so a Sauerei, sag malt denn du verruckt?
Hast du überhaupt a Ahnung was fürn Lärm die Schüssel macht?
Scher di runter von deim Hobl, aber flott, guade Nacht“
I schau eam noch, er schwanzelt so davo
Einglich hod er recht und i bin ja ned a so
I bin a Pazifist, und i kann des a versteh
Doch beleidigt er mei Kistn, da hammer a Problem.

Sei Goatntürl, des bremst mi kaum
Es fliang die Fetzen nur
I presch durch sein Salat
Und ruaf eam zua.

I und mei Rasenmäher san die besten
Mia reitn durchn Garten wie im wilden Westen
Und kimmt der Sheriff daher und will mei TÜV-Plakettn sehn
Tipp i kurz aufs Gas und lassn stehn
Gehts um mein Rasenmäher bin i eitel
Vo meine Sicherheitsschua nauf zum Scheitel
I hob den heissesten Ofen, und a jeder woas genau
Den best gepflegten Rasen in Troglau.


Neilich Ohmd, da is passiert, die Vernunft hat mi verlassn
In voller Fahrt, es war so schen, schiaß i naus auf d'Straßn
Auf der Autobahn, bei hunderachzg, da blitzt ein Starenkastl
Das Mähwerk grollt, der Mast fällt um, I werd a Vogelhaus draus bastlen!

I und mei Rasenmäher san die besten
Mia reitn durchn Garten wie im wilden Westen
Und kimmt der Sheriff daher und will mei TÜV-Plakettn sehn
Tipp i kurz aufs Gas und lassn stehn
Gehts um mein Rasenmäher bin i eitel
Vo meine Sicherheitsschua nauf zum Scheitel
I hob den heissesten Ofen, und a jeder woas genau
Den best gepflegten Rasen in Troglau.

Сьогодні в етері баварський гурт «Рокаголіки» з піснею «Бобслеїст»:


Wir singen hey hey hey hey hey,
Mia wollns ned langsam sondern schney,
Mia san die Männer mit einem harten Job,
Wir fahren mit dem Bob.

P.S. Для лінгвістично цікавих читачів мого блогу: це суміш баварської та хохдойча (стандартної німецької), баварською «ми» то mia, а німецькою wir. Ned (nicht) то загалом не тільки в Баварії кажуть, це я б сказав розмовне німецьке, багато де зустрічається.

Іноді рука не піднімається видалити зіпсуту фотографію, бо у ній ти зненацька бачиш мистецтво:

Митець Noddeat «Камінь у лісі», пікселі на моніторі, 2016 рік (нечитабельний підпис)

(довгий текст із уживанням слів «дискурс», «контекст», «інсталяція», «концептуальність» тощо)

А якщо серйозно, то традиційно у фотографії розмитість символізує рух, адже на довгій витримці рухомі об’єкти виглядають розмитими, а непорушні — сфокусованими. Але тут нема рухомих об’єктів, це камінь у лісі, а розмитість виникла від того, шо у мене затрусилася рука.

А, може, це так і треба? Тобто, у перспективі років ліс-то рухається: дерева ростуть, листя ростуть і відпадають, та на камінь теж впливає поволі ерозія води. Це все фотоапаратом так просто не зафіксуєш (уявіть, скіки треба років, шоб зафіксувати зміни форми каменю?), отже, прийом з трусінням руки, хоч і є постановкою, це ніби символізує. Ліс теж рухається.

Ладно, забийте, я перепив сьогодні просто.

Вашій увазі пропонується баварська народна пісня «Bayern, des samma mia» (»Bayern, das sind wir/Баварія, то ми є«) у виконанні Тіля Ліндемана, Мюнхен:


Bayern, des samma mia,
Jawoi!
Bayern, des samma mia,
Jawoi!

Bayern, des samma mia,
Bayern und des bairische Bier!
Bayern und des
Reinheitsgebot,
des is unser flüssiges Brot!

Баварія, ми є во!
Баварія, баварське пиво́!
Баварія й
Закон про чистоту,
То наш рідкий хліб ту!

Наташа Зібенхофер із австрійської Стирії, сценічно називає себе просто Natascha. Ніяк не можу звикнути, шо в німецькомовному світі такі імена як Ліза, Саша, Ан’я чи Наташа — це офіційні та повні імена, а не скорочення від Єлизавета, Олександра, Анна чи Наталія.

Пісня «Я стирійська дівчина» (I bin a Steirermadl):

Остання серія популярного в німецькомовному просторі детективу »Tatort« під назвою «Мертва тиша» знайомить нас із малознаним світом людей, які нічого не чують і називаються тут Gehörlose («позбавлені слуху»).

Вони послуговуються мовою жестів (sign language/Gebärdensprache), яка в цьому фільмі активно використовується. Мова жестів загалом не має ніякого стосунку до мови, шо береться зі звуку, у неї окремий понятійний апарат, граматика і навіть письмо, яким, утім, мало хто користується, зазвичай ці люди в переписці просто користуються спрощеною версією традиційної у даній країні мови. А писемна версія мови знаків — це піктограми, шось на кшалт того, шо знаходять у культурі стародавнього Єгипту (як мені здається). Як правило, однак, тільки дослідники намагаються шось таке створити і розвивати.

Межі мови знаків часто чіткіше окреслені кордонами країн, ніж традиційні мови, бо ці всі мови дуже молоді: і хоча знаки використовувалися віддавна, сучасні мови знаків для тих, хто не чує, походять з 17 століття.

У англомовному світі є дві найбільш поширені мови — British Sign Languge, якою розмовляють у Об’єднаному Королівстві, і American Sign Language у США і Канаді. Ці дві мови є абсолютно різними, їх носії не можуть розуміти один одного.

У німецькомовному просторі мов три: Deutsche Gebärdensprache у Німеччині, Österreichische Gebärdensprache у Австрії та Deutschschweizer Gebärdensprache у Швейцарії та Ліхтештейні.

Швейцарія — єдина країна у світі, де існує аж три мови жестів (і, здається, єдина, де їх більше за одну). Ареал поширення приблизно збігається із ареалом традиційних мов: у німецькомовній Швейцарії користуються Deutschschweizer Gebärdensprache, у франкофонній — Langue des signes Suisse romande, у італійськомовній — Lingua dei segni della Svizzera italiana.

Цікаво, шо існує можливість імплантувати у вухо шось на кшалт «штучного вуха» (Cochlea-Implantat) з мікрофоном і процесором, шо подаватиме сигнали просто на нерв слуху, але ця операція дуже небезпечна, бо є ризик зачепити нерв смаку і нерв зору (і хулі тобі з того, шо лікарня потім компенсацію виплатить?), тому кількість людей, шо на неї зважуються, настільки ж мала, як і кількість людей, шо роблять лазерну корекцію зору (де набагато менше ризиків).

Крім того, існують люди, які не роблять таку операцію з політичних поглядів: імплант цей ніби як погіршує можливість послуговуватися мовою знаків, нищить унікальну культуру людей без слуху і взагалі дискримінує їх, позиціонуючи відсутність слуху як інвалідність, тоді як люди, шо мають такі погляди, вважають, шо це просто ніби як інший етнос. Ну, коротше, старі добрі срачі на тему консоль vs графічний інтерфейс, LaTEX vs Word, механічна коробка vs автомат тощо, тіки тут ситуація загострена тим, шо поставити імплантат — непросте рішення.

А от вимкнути його можна в будь-який момент, і у фільмі, власне, показана така ситуація, коли дівчина, шо мала імпантат, зустрічалася з хлопцем, шо не мав і був сильно проти, вона його вимикала.

Мову жестів у фільмі перекладали уривками слів, шо дозволяє нам відчути себе на місці людей без слуху, які вміють читати по губах, але лише окремі слова, а увесь сенс речення їм доводиться додумувати з контексту. Дуже крута ідея, ну і те, шо взяли акторів, які реально нічого не чують, це мегареспект: зазвичай таким людям дорога у кіно заказана.

Словом, дуже рекомендую подивитися (з 20 до 6:00 за центральноєвропейським часом, це пов’язано з віковим обмеженням 12 років). Спойлерити сюжет не буду: детектив як детектив. Когось убил, хтось вижив, стрілянина, кров, допити — оце все.

Крутотінь!

Originally posted by grishasergei at Муралы Киева

Translated from Yiddish into High German and Ukrainian by myself (noddeat).
Sources used:
Original (transliterated) and English translation, alternative German translation and of course Duden dictionary who helped me to find synonyms with the same roots as in the original. I deliberately use these words to illustrate the similarity between Yiddish and High German even if the meaning is a bit different than in the original. For example, I use the word tönen (to sound) as translation for tumn (to make noise), or ich will dich fragen as translation for ich well bei dir fregn, while correct would be to write ich möchte dich fragen. Thus my translation contains such deliberate mistakes but the overall sense of the song is preserved. However, as I'm not a speaker of Yiddish, corrections are appreciated.

Yiddish original transliterated with German script (rather than English script which makes understanding more difficult for German speakers) is shown for comparison.

While this song was created somewhere near Odessa (within the Russian Empire at least) it's a shame that there is no adequate translation into any Slavic language. That's why the Ukrainian translation is also included.

High German	Yiddish (German transliteration)	Ukrainian
Steht ein Bursche und er denkt, denkt und denkt die ganze Nacht, welche zu nehmen und nicht beschämen, welche zu nehmen und nicht beschämen. Tön bala-, tön bala-, tön balalaika, tön bala-, tön bala-, tön balalaika, tön balalaika, spiel balalaika, tön balalaika, fröhlich soll sein! Mädchen, Mädchen, ich will dich fragen, was kann wachsen, wachsen ohne Regen? Was kann brennen und nie aufhören, was kann bangen und weinen ohne Tränen? Tön bala-, tön bala-, tön balalaika, tön bala-, tön bala-, tön balalaika, tön balalaika, spiel balalaika, tön balalaika, fröhlich soll sein! Närrischer Bursche, was darfst du fragen?! Ein Stein kann wachsen, wachsen ohne Regen, Liebe kann brennen und nie aufhören, ein Herz kann bangen und weinen ohne Tränen. Tön bala-, tön bala-, tön balalaika, tön bala-, tön bala-, tön balalaika, tön balalaika, spiel balalaika, tön balalaika, fröhlich soll sein!	Steyt a Bocher, un er tracht, tracht un tracht a ganze Nacht, wemen zu nehmen un nit varschämen, wemen zu nehmen un nit varschämen. Tum bala-, tum bala-, tum balalaika, Tum bala-, tum bala-, tum balalaika, Tum balalika, spiel balalaika, Tum balalaika, freulech soll sein. Meydl, Meydl, ch'will bei dir fregn, Wos ken waksn, waksn on Regn, wos ken brenen un nit oyfhörn, wos ken benken, weinen on Trärn. Tum bala-, tum bala-, tum balalaika, Tum bala-, tum bala-, tum balalaika, Tum balalika, spiel balalaika, Tum balalaika, freulech soll sein. Narischer Bocher, wos darfst du fregn?! A Stein ken waksn, waksn on Regn, Liebe ken brenen und nit oyfhörn, a Harz ken benken, weinen on Trärn. Tum bala-, tum bala-, tum balalaika, Tum bala-, tum bala-, tum balalaika, Tum balalika, spiel balalaika, Tum balalaika, freulech soll sein.	Стоїть хлоп і думку гадає, Гадає, гадає, всю ніч не засинає, Якую взяти, Шоб сором не мати, Якую взяти, Шоб сором не мати? Дзинь бала-, дзинь бала-, дзинь балалайка, Дзинь бала-, дзинь бала-, дзинь балалайка, Грай балалайка, дзинь балалайка, Дзинь балалайка, на радість усім. Дівчино, дівчино, чи можна спитати, Шо без дощу може зростати? Шо без зупинки може горіти, Шо плаче без сліз і може тужити? Дзинь бала-, дзинь бала-, дзинь балалайка, Дзинь бала-, дзинь бала-, дзинь балалайка, Грай балалайка, дзинь балалайка, Дзинь балалайка, на радість усім. Дурненький хлопче, Пощо питати? Без дощу може Камінь зростати, Кохання може Без спину горіти, Серце без сліз плаче Й може тужити. Дзинь бала-, дзинь бала-, дзинь балалайка, Дзинь бала-, дзинь бала-, дзинь балалайка, Грай балалайка, дзинь балалайка, Дзинь балалайка, на радість усім.

Передивився фільм Bienvenue chez les Ch’tis в німецькій озвучці. Раніше дивився у російській, де він називається Бобро поржаловать. Це один з небагатьох фільмів, де озвучка має сенс, бо суть його полягає в тому, шо мужик з півдня Франції переїхав на північ, де говорять дуже тяжким діалектом. Тим, хто може подивитися в оригіналі й зацінити оригінальний звук, я щиро заздрю.

Я все думав, яким німецьким діалектом імітуватимуть французьке «шті», але, як виявилось, ніяким: як і російський перекладач, німецький просто дещо спотворив стандартну мову. По ходу, адаптація в стилі заміни закарпатським діалектом — це суто українська фіча (в цього фільму українського перекладу нема, я взагалі про саму традицію української озвучки).

Передивився я цей фільм зовсім іншими очима. Він великою мірою про явище, яке зараз називається «вата» — спотворене, стереотипне уявлення про світ і те, до чого це призводить. Регіон Нор-Па-де-Калє — це французький «Донбас»: він, як і багато аналогічних регіонів у Європі (наприклад, Заарландія та Рур в Німеччині, Силезія в Польщі) колись багатів на вугільних шахтах, а потім занепав. До депресивної картини регіону додається холодніший, ніж у решті Франції, клімат.

Очевидно, в людей, які мислять штампами (а інтернетів тоді не було і не можна було зайти у вікіпедію та подивитися графік температури в місті протягом року) уява роздмухала проблеми регіони до небачених розмірів, тож він уявлявся, як Мордор, де мінус 40 взимку, брудно і всі бухають, не просихаючи.


Різниця між Нор-Па-де-Калє і Донбасом — це те, шо в першому немає ватників: живуть там люди може і скромно, але нормально. Ватно же бачить його зовнішній світ, і, можливо, саме з метою поламати стереотипи і було знято цей фільм.

Тут ми бачимо, шо мужик, який переїхав туди працювати, доволі швидко змінив ватне уявлення на адекватне: якщо в перший день він по-снобістськи казав «Ich bin nicht aus den Schüden, sondern aus den Süden» (за таке в Німеччині б’ють у табло, це найгірший вчинок — поправляти вимову, і ше й місці, де саме так і говорять), то за тиждень він вже вільно «шпрехав» по-місцевому: у житті так не буває, але шо ж.


Однак він не зміг переконати свою дружину (що залишалася на півдні), шо ватна картина дійсності не відповідає, і не придумав нічого ліпшого, ніж брехати, шо в Нор-Па-де-Калє і справді Мордор. Шо з цього вийшло — ви побачите (або вже бачили). Я думаю, це дуже цікаве явище, коли ти описуєш реальність, а інша людина тобі не вірить і пояснює, яка ця реальність має бути «правильною». Стикався з цим мільйон разів, і я завжди розводжу руки і киваю: брехати не брешу, але оскільки мене не хотять слухати, то шо робити?

Фільм про одвічну людську проблему — порозуміння, там цьому присвячено кілька сюжетних гілок.