Отримати гроші за програмою Horizon 2020 мають право лише науковці з країн ЄС або асоційованих країн. Це відповідь на питання «а шо нам дасть асоціація», з урахуванням того, шо власне фінансування науки в Україні обмежується оплатою рахунків за електрику і воду в наукових установах.

Так от, виявляється, Україну вже включено до списку країн, шо мають право на ці гроші, бо «угода про асоціацію незабаром набуде чинності». Науковці з Криму, однак, не мають права участі:
«
Given that the EU does not recognise the illegal annexation of Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol, under the terms of the Horizon 2020 Association Agreement with Ukraine, legal persons established in theAutonomous Republic of Crimea or the city of Sevastopol are not eligible to participate. Should the illegal annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol end, the Agreement will be revised accordingly.
»

Тут йдеться про серйозні гроші, можна навіть у мільйонах єврів шось отримати (для цього потрібні руки із плечей). Польська наука свого часу (а, може, і досі) фінансувалася з цих грошей (тоді це називалося FP7) трохи більше, ніж повністю, це дало їй дуже сильного поштовху.

Ці тези не сподобаються науковцям, я вас попередив. Якщо у вас підгорить і виникне бажання задати питання а ля «а хто ти такий? а чого ти добився? а який в тебе індекс цитування?», то хочу повідомити, шо я не маю впливу на тих, хто виділяє гроші на науку, це є приватна думка людини, яка трохи знає, як це все функціонує, висловлена в межах свободи висловлювань. І нічого більше. Ні на що не претендую і нагадую, що читання мого блогу є абсолютно добровільним.

1. Науковий output України є близький до нуля. Нє, я теж знаю Васю, Колю і Таню, шо публікуються в хороших журналах і їздять у відрядження в Європу, але це все проміллє — це як срібна позолота «під метал» на пластику. Пошкрябав нігтем, і нема її: якщо всі науковці України раптом зникнуть, не те, шоб ніхто не помітить (хоча не помітить), але прогрес у жодній галузі не зупиниться навіть на 5 хвилин від цього.

2. Більшість науковців України — дармоїди, які застрягли в совку. Річ у тім, шо раніше вся світова література перекладалася на російську, у великій кількості, лише частина «елітних» установ читали її в оригіналі англійською (все виписувалося, я бачив паперовий архів Physical Review у Інституті теоретичної фізики). Це все закінчилося у 1990 році, тому хто читав у оригіналі — той продовжував це робити і залишався в курсі того, шо відбувається, а решта (а це більшість установ у країні) лишилася ні з чим і займається розробкою велосипедів. Без жартів, я бачив, як мені демонстрували рідкокристалічний екран годинника у 2004 році як інноваційну розробку. Зараз, ймовірно, вони показують уже сенсорний екран з китайської барахолки. Це один з провідних інститутів Академії Наук, без жартів.

3. Національна Академія Наук — кримінальна організація. Без жартів, у 2000-х роках у Києві навіть убивства були, пов’язані з попилом грошей, виділенням землі тощо. Шо було в 1990-х, я не знаю, але, підозрюю, шо теж все серйозно. Більшість академіків — див. п.2, тіки вони ще й отримують ніхуйову таку стипендію за свою «діяльність». Шоб стати академіком, треба, шоб тебе обрали інші академіки. Go figure.

4. Не плутати слід Академію Наук з інститутами Академії Наук. Ті майже нічого від неї не отримують, а єдине, шо Академія вміє робити, це пиздити гроші з закордонних наукових ґрантів так, шоб до науковця дійшов мінімум грошей. А, іще директор Академії Наук періодично ходить до уряду і скиглить, шоб не лишали науковців без фінансування — це єдина причина, чому цю мафію терплять.

5. Бо науковці все ще не зрозуміли, шо тоталітаризм уже закінчився, а співпрацювати треба не владою, а з народом. Який «не розуміє, навіщо потрібна фундаментальна наука». Ясен перець, не розуміє, ви йому про це розповідали? Скільки ви днів відкритих дверей провели для школярів та простих громадян? У Польщі показують для школярів банальні фокуси з рідким азотом, а вже це вражає і, крім зацікавлення нової зміни, дає менше питань на тему потрібності науки. Співпраця з пресою? Не чули про таке. Так, у нас не преса, а дно, але це не значить, шо не треба їх запрошувати, слати прес-релізи, коментарі слати про йобаний свинячий грип і ГМО, наприклад. От схуя в Україні була істерика про свинячий грип, а в Польщі не було? А просто: бо польські науковці розповіли, шо до чого, і питання було закрито. Українські науковці все ще живуть у часах, коли кожну статтю треба було затверджувати в КГБ (на тему відсутності державних таємниць).

Навіть сам факт, шо петиція «не вбивайте науку» написана до Президента, доставляє окремо. І участь цих же науковців у Майдані нічого не змінює: спосіб мислення все одно лишається авторитарним. Результат не завадить чекати: витрати на науку будуть скорочені, і ніхто не буде протестувати.

6. Той факт, шо Академія Наук — кримінальна організація, не означає, що головним розпорядником наукових коштів має бути Міністерство неуцтва (це проти чого протестують — слушно). Хоча, я не думаю, шо для науковців ситуація суттєво погіршиться. Головним розпорядником наукових коштів повинна бути організація, що:
а) не пов’язана з Академією Наук;
б) не пов’язана з урядом.
Повністю нова організація має бути. Тоді може шось зміниться на ліпше.

7. Хочете реальних реформ, а не імітаційних карго-танців? Є у мене одна: візьміть у поляків філадельфійський список світових наукових журналів. Якщо у науковця є хоча б одна публікація на рік у одному з журналів списку, його рівень уже вищий за плінтус, заплатіть йому зарплатню. В кого нема, той отримує 50% «окладу» (чи як воно там) без «премії». Це працює. Звичайно, дисертації не повинні захищатися за статтями в «Записках Задерищенського інституту коров’ячого гімна», в кандидатській (чи як вона там зараз, блять, називається, «психіатр-філософ»?) дисертації має бути хоча б одна стаття з того списку. І все, ніякі Януковичі більше стати професорами не зможуть, це вже підвищить рівень всіх науковців.

Ше я міг би написати про залучення для фінансування світових рецензентів (батхерт у академіків з ВО «Сволота», «Праворукий Сектор», «Жопопозиційний блок» та інших «у нас шо, своїх експертів нема, нашо нам чужинці?»), але це має сенс для бюджетів >100 тищ єврів. Мені здається, у нас таких бюджетів не існує в природі, тому це було б знущанням.

8. Взагалі, фінансувати науку треба, шоб в країні було менше ідіотів. Ідіоти приносять країні збитки, ідіоти не вакцинують своїх дітей, забороняють ліки «ГМО» та «радіоактивні» Wi-Fi рутери. Ви вважаєте, шо в країні мало ідіотів? Тоді припиніть фінансувати не тільки інститути НАН, а й універи — результат не змусить довго чекати. Тіки нити потім не треба, та?

9. Ставлю 14,51 єврів, шо після прочитання першого пункту в коменти полізе якийсь мудак, який напише, шо позолота не буває срібною. Це характеризує українське викладання і українську науку — дойобування до символів замість обговорення ad meritum. Всі розуміють, шо я мав на увазі, але виїбнутися і показати свої псевдознання треба. Такий підхід спричиняє застій, а не інновації.

10. Ставлю 15,62 євра, шо половина українських науковців, які прочитають цей текст, оббризкають монітор слиною від злості і не помітять, шо в цьому пості я підтримую фінансування фундаментальної науки в Україні. Просто не люблю брехні, маніпуляцій та замовчування проблем, які потребують вирішення. Але є ще друга половина, і це тішить. Взагалі я дуже поважаю цю другу половину, я вважаю їх святими. Але написаного вище це не відміняє.

Це відео взагалі, абсолютно, зовсім не про каву, а про те, як роздуми над підвищенням особистого комфорту призводять до несподіваного вирішення важливої проблеми — використання рідин в умовах нульової ґравітації. Це іще раз доводить, шо той, хто пропонує спершу вирішити «важливі» проблеми, а потім зайнятися «неважливими» — ідіот, який нічого не тямить у вирішенні проблем:


Щодо капілярних сил, про які мова у відео: паста на вашій зубній щітці, коли ви її перевертаєте, тримається саме за рахунок цих сил, які в цьому випадку перевищують ґравітацію.

Дослідження Інституту економіки транспорту, Вестфальський університет імені кайзера (?) Вільгельма в Мюнстері:

Costs and benefits of a bicycle helmet law for Germany.
The cost benefit-analysis takes into account the benefit of increased security when cyclists wear a helmet or use a transport mode that is less risky than cycling. The analysis also considers the cost of purchasing helmets, reduced fitness when cycling is replaced by a motorized transport mode, the discomfort of wearing helmets and environmental externalities. The benefits of a helmet law are estimated at about 0.714 of the costs. A bicycle helmet law for Germany is found to be a waste of resources.

Дуже солідне дослідження+невеликий огляд інших шоломних досліджень. Там аналізується таке:
— зменшення коштів лікування для суспільства в разі шоломного законодавства, з одного боку;
— ризик переходу велосипедиста на інші види транспорту, шо призведе до погіршення його здоров’я, що призведе до зростання коштів його лікування в майбутньому, з іншого боку.

І рахується, шо ліпше: один раз вдаритись тяжко головою, чи в майбутньому не хворіти на хвороби, шо є наслідком малої фізичної активності?

Дослідники погоджуються з hairy_k100d у тому, шо ефект компенсації ризику не доведений, а тому вони його не враховують. Мається на увазі ефект, коли людина з шоломом відчуває себе безсмертною і їздить більш небезпечно. Однак вони самі стверджують, шо шоломне законодавство може призвести до того, шо сама популяція велосипедистів зміститься в бік більш ризиковних роверистів, а нерезиковні пересядуть на трамвай і автомобіль. Якшо це не компенсація ризику, то шо це? :)

Загалом автори погоджуються, шо у той час я шолом захищає у випадку поранень голови, шоломне законодавство та шоломна пропаганда є хибною політикою, шо не призведе до покращення здоров’я і зменшення смертності, адже на одного безшоломного велоспедиста, шо вдарився головою і помер, припадає сотня тих, шо не вдарилися і дожили до 90 років, не померши від інфаркту.
«
A cyclist “earns” a value of 2.08 Cents of reduced costs for society per km of cycling by using a helmet. This is an argument in favor of wearing a helmet when cycling, but not for supporting a mandatory bicycle helmet law for Germany.

Furthermore, policies that aim at increasing helmet use may have unwanted side effects. By emphasizing that biking without a helmet is careless, potential cyclists may conclude that cycling is intrinsically rather dangerous and thus decide not to cycle. Because cycling is in fact a safe (per travel time), healthy and environmentally friendly transport mode, (over-)emphasizing the risk of cycling (perdistance) is not a prudent policy.
»

Велосипед не повинен стати транспортом для MAMIL-ів.

Або чому я іноді вживаю слово «релігія» у невластивому йому значенні. Про це існує дуже хороша цитата, яку приписують економісту Джону Мейнарду Кейнсу, хоча нема стовідсоткових доказів, шо він це казав. У кожному разі, він жив під час Великої Депресії в США і кілька разів міняв погляди на те, яка економічна політика має бути правильною.
«
When my information changes, I alter my conclusions. What do you do, sir?
»

Це є так звана «червона лінія», яка відділяє просто погляди, просто думку, що базується на відомій людині інформації, від релігійно-фанатичної віри, що відмовляється визнавати факти. Слово «релігія», звісно, в лапках, бо традиційні релігії базуються на вірі в речі, які й неможливо фактами перевірити (ну, крім варіанту здохнути і дізнатися, шо потойбічне життя є, або не дізнатися, шо його нема), натомість тут ми маємо справу з заплющенням очей та просте ігноруванням інформації, яка суперечить своїм віруванням.

Мене бісять »економічні школи« — шо це за хуйня взагалі? Вони влаштовують срачі на тему, яка теорія ліпша, доводять, шо теорія опонентів — гавно — шо це за хуйня взагалі? Я от на секунду спробував уявити, шо виходить такий на фізичній конференції чувак і починає розповідати, яка молекулярна динаміка гавно, з графіками, шо це доводить. У нього б тоді спитали, які наркотики він вчора вживав? При цьому, шо молекулярна динаміка — це і справді гавно, але це самоочевидно, її юзають не тому, шо це охуєнна теорія, а тому, шо вона дозволяє в деяких випадках отримати результати за дуже короткий період, і ці результати будуть наближеними до реальності, бо саме для цієї проблеми вади теорії не є суттєвими.

Але в економіці поки шо дуже далеко до цього, ця ніби не гуманітарна наука дуже сильно приправлена релігійними віруваннями, а особливо серед тих, хто є не науковцем, а політиком — отам взагалі жопа. Нє, у фізиці так теж було, в принципі, десь до Резерфорда зберігалася релігійна складова в науці. А потім вона зникла (ну майже). Хочеться вірити, шо доживу до часу, шо так буде в економіці і (що найважливіше) економічній та монетарній політиці.

З усього мракобісся, яке у світі тільки не придумали, найбільш жахливим і небезпечним є віра в IQ — це віра в те, шо інтелект людини можна виміряти за допомогою ідіотського тесту, складеного психологами.

Багато людей вживає слово «IQ» як синонім до «інтелекту». Це дуже небезпечно, бо як тільки ми почнемо фільтрувати людей на підставі ідіотських тестів, під фільтр потраплять найталановитіші люди, як дуже часто не вписуються у визначені суспільством рамки. Інтелект — дуже абстрактна і дуже широка річ, а рівень розвитку психології поки шо знаходиться на рівні середньовічної алхімії: психологи навчилися помічати, шо якщо змішати зелену рідину з білим порошком, буде синя рідина. Але це і все, періодичну систему ще не відкрито, розуміння, як відбуваються хімічні реакції, немає, а до квантової хімії лишилося якихось 500 років. Тому до всіх спроб вийти за межі змішування рідин слід ставитися зі скептицизмом.

Я б хотів закінчити цей короткий пост пафосним «мій IQ рівний 0», але це б означало визнання його легітимності. Фраза «у тебе низький IQ» не є образою, а «у тебе високий IQ» не є компліментом, тому що IQ не існує.

P.S. Шоб не писати другий пост, детектор брехні — теж повна хуйня, але це уже, в принципі, давно визнано (див. United States vs Scheffer), тіки всякі підараси-політики грають на цьому, користуючись, шо не всі це знають.

В принципі очевидно, чому: у політиці (зокрема в економічній політиці) неможливо поставити експеримент, на відміну від природничих наук. Наприклад, якомусь парламентарію спадає думка підняти ПДВ на 5%.

Як дізнатися, до яких наслідків це призведе? Правильно, запустити два паралельних Всесвіти, в одному ПДВ лишається, як є, у іншому — піднімається на 5%, десь на 5 років. А потім ше пару сотень симуляцій, міняючи у кожній ще й інші параметри, щоб зрозуміти, як підвищення ПДВ на це вплине.

Поки шо це неможливо реалізувати навіть на рівні комп’ютерної симуляції, не говорячи про експеримент. Єдине, що можна зробити — це пошукати, які ще країни колись підвищували ПДВ і до чого це призводило. Або у своїй власній історії подлубатися, але в будь-якому випадку початкові дані інших країн, та ще й у інший час, зовсім інші, ніж у цій країні і зараз, тому про те, що буде насправді, можна лише спекулювати. Пустопорожні балачки і спекуляції на підставі даних, що не мають нічого спільного з умовами експерименту, який ми збираємося проводити.

Ці пустопорожні балачки призводять до появи різних шкіл у економіці та політичних партій у політиці — це шось типу прихильників корпускулярної і хвильової теорії світла в давні часи. Чи там фанати різних моделей атома. У 21 столітті наявність шкіл у якійсь науці виглядає абсурдом, але це теж є наслідком складності економіки. Уявіть собі, шо електрони в атомі вміли мислити, організовували референдуми з приводу того, чи треба електронам у кальцію перейти з рівня 4s на 3d, а електрони з 3p ввели б війська на рівень 2s. Хуй би вам тоді був, а не квантова хімія.

Очевидно, що в майбутньому ніяких політичних поглядів і економічних шкіл не буде, буде єдина точна наука — економіка. Експерименти, правда, і надалі не можна буде проводити (хіба шо хтось придумає машину часу, хаха), але моделювання досягне небаченого рівня і дозволить отримувати відповіді на будь-які питання. Утім, в якому році це станеться? Хуй його знає.

Я рідко коментую новини з України, бо такі коментарі б складалися з текстів, де 10% слів були б не матюками. Однак, намагатимусь стриматися:
«
Громадська організація освітян і науковців-фізиків Українське фізичне товариство (УФТ) звернулася до президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів з вимогою негайного скасування скандального закону N3879, яким, зокрема, передбачено норму щодо "громадських об'єднань, що виконують функції іноземного агента".

Як відомо, згідно з законопроектом, статус "іноземного агента" присвоюють громадському об'єднанню, яке для забезпечення своєї діяльності отримує кошти або майно від іноземних держав, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства, а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, у політичный діяльності на території України.

В УФТ відзначають, що таке об'єднання "втрачає статус неприбуткової організації, підлягає принизливій процедурі щомісячної звітності і, врешті, зобов'язане повсюдно вказувати, що воно є "суспільним об'єднанням, яке виконує функції іноземного агента".
»

Холодна війна ніби як закінчилася, але періодично саме науковців атакують за те, шо вони працюють на «ворога», навіть коли цей ворог уже давно ніби як союзник і партнер. Нещодавно був скандал в Німеччині, який роздули ЗМІ: наші науковці працюють на Пентаґон, пиздець, пиздець, пиздець! Реальність же виглядає так само, як і в Україні (лише масштаб інший): поки уряд займається пропагандою austerity-хуєстеріті і скорочує фінансування науки, науковці шукають гроші на дослідження де-інде, в тому числі у США. Пентаґон, як це не дивно, виділяє певну кількість бабла на дуже фундаментальні дослідження, далекі від будь-якого, мирного чи військового, застосування. Ну, тобто воно не дивно: АК-47 зроблений з тих самих елементів періодичної системи, що й турбіна вітроелектростанції. Правда, журналісти і політики про це не знають.

Тим часом, Франсуа Енґлєр із Брюсселя та Пітер Хіґс із Единбурґа отримали нобелівку за відкриття бозону, названого іменем Хіґса. Там мав бути ще Роберт Браут, який є співавтором Енґлєра у оригінальній статті 1964 року, але він помер у 2011 році, не доживши всього 2 роки до світової слави.

Статті вони свої написали ще у 1964 році, а підтвердили їх результати тіки минулого року, при чому ті сотні людей, що працюють у ЦЕРНі, не отримали ніякої за це винагороди. Однак, ця нобелівка вкотре нагадує нам, що теорія у фізиці тільки тоді має цінність, коли вона має стосунок до реальності, й саме тому так довго довелось на підтвердження цього чекати.

Дивився конфігурацію нашого нового кластера, а там всі вузли мають 2 процесори. Що за хуйня, було ж 8, в чому тоді полягає апгрейд обладнання? Після уважного прочитання виявилося, там два процесори AMD Opteron по 12 ядер кожен, хе-хе. Ми навіть потрапили у TOP500 на одне з останніх місць.

А хто ж там на перших місцях? А на перших там комп’ютер з 12-ядерними Intel Xenon-ами, три мільйони ядер всього, належить до Міністерства оборони КНР. США на другому місці з компами, про які я і не чув, зокрема Cray на 560 тисяч ядер. Німеччина з її 450 тисячами у Юліху відійшла на 7 місце. Для порівняння, всього півроку тому мюнхенський комп’ютер на 155 тисяч ядер займав 4 місце, а юліхський комп’ютер із 290 тисячами ядер у 2009 році був третім у світі.

Правда, я не впевнений, хто тут більше попрацював: закон Мура чи закон міряння пенісами?