Дзвони у Баварії
Jul. 5th, 2011 12:41 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
noddeatУ Байройті сьома година:
Як ви почули, там є дзвони різної тональності. Спершу чотири подвійних дзвони (бум-бам, бум-бам, бум-бам, бум-бам), потім сім поодинокий (бом, бом, бом, бом, бом, бом, бом). Це в Байройті, в інших містечках перші дзвони не подвійні, а теж поодинокі. Отже, залежно від міста, сьому годину супроводжувало б від 11 до 16 дзвонів.
Час у Баварії міряють чвертями. Так повелося. Порівняйте:
10:15
стандартною німецькою — viertel nach 10 (чверть по десятій)
у Баварії — viertel 11 (чверть від одинадцятої)
10:30
halb 11 (половина від одинадцятої)
10:45
стандартною німецькою — viertel vor 11 (чверть до одинадцятої)
у Баварії — dreiviertel 11 (три чверті від одинадцятої)
Отже, о 11:00 у Баварї настає чотири чверті — повна одинадцята година.
У церкві, яка колись була єдиним годинником для всіх, час теж міряють чвертями. О 10:15 дзвенить один дзвін — перша чверть. О 10:30 — два дзвони — дві чверті. О 10:45 — три дзвони, три чверті. Нарешті, о 11:00 — чотири дзвони, повна година. Після цього — ще 11 дзвонів на позначення години, загалом 11+4=15 дзвонів.
«Хвилинні» та «годинні» дзвони, як ви почули, мають різну тональність, їх легко відрізнити. Чому в Байройті хвилинні дзвони подвійні, не знаю. Не впевнений, що це у всіх церквах, я записав ту, що біля мого будинку.
Трюфелі отримують![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
hairy_k100d та 3_again.
Як ви почули, там є дзвони різної тональності. Спершу чотири подвійних дзвони (бум-бам, бум-бам, бум-бам, бум-бам), потім сім поодинокий (бом, бом, бом, бом, бом, бом, бом). Це в Байройті, в інших містечках перші дзвони не подвійні, а теж поодинокі. Отже, залежно від міста, сьому годину супроводжувало б від 11 до 16 дзвонів.
Час у Баварії міряють чвертями. Так повелося. Порівняйте:
10:15
стандартною німецькою — viertel nach 10 (чверть по десятій)
у Баварії — viertel 11 (чверть від одинадцятої)
10:30
halb 11 (половина від одинадцятої)
10:45
стандартною німецькою — viertel vor 11 (чверть до одинадцятої)
у Баварії — dreiviertel 11 (три чверті від одинадцятої)
Отже, о 11:00 у Баварї настає чотири чверті — повна одинадцята година.
У церкві, яка колись була єдиним годинником для всіх, час теж міряють чвертями. О 10:15 дзвенить один дзвін — перша чверть. О 10:30 — два дзвони — дві чверті. О 10:45 — три дзвони, три чверті. Нарешті, о 11:00 — чотири дзвони, повна година. Після цього — ще 11 дзвонів на позначення години, загалом 11+4=15 дзвонів.
«Хвилинні» та «годинні» дзвони, як ви почули, мають різну тональність, їх легко відрізнити. Чому в Байройті хвилинні дзвони подвійні, не знаю. Не впевнений, що це у всіх церквах, я записав ту, що біля мого будинку.
Трюфелі отримують
hairy_k100d та 3_again.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-07-05 05:32 am (UTC)все гармонійно, раціонально і досконало!
і ще завдяки тому посту я вперше звернув увагу, що звук "v" (=ф) інколи може ставитись у відповідність українському "чв": viert+el (фіерт+ель=фєрт+ель)=чверт+ь... то є для мене дуже цікавий момент в питанні виникнення назв натуральних чисел першої десятки, їх подальшого поширення і видозмін...) Бо раніше я знав тільки про відповідності "ф=хв" (фіртка=хвіртка) та "ф=п" (Філліп=Пилип, флот=плот, фаланга=паланга-палка-палець і т.п.)...
ну а стосовно halb, то у Львові в пивбарах завжди казали "мені дві гальби пива!" (гарний приклад чистого запозичення в німців...)
no subject
Date: 2011-07-05 03:56 pm (UTC)нонсенс, нема ніякої відповідності. Viertel = vier (чотири) + tel (ймовірно, спотворене teil — частина, шматок тощо). Слово «чверть» утворене за схожим принципом (чотири + щось), а от про звуки нічого не можна сказати.
>ну а стосовно halb, то у Львові в пивбарах завжди казали "мені дві гальби пива!" (гарний приклад чистого запозичення в німців...)
ухти, я шось не думав про те, що гальба — це halb.
no subject
Date: 2011-07-05 04:13 pm (UTC)Чому можна розглядати саме такий напрям змін? Перший фактор загальний - наша з німцями індо-європейська спільність витоків, отже, могло бути спільне праслово... другий фактор конкретний - "чотири" включає в себе "три", тобто наступне число "чотири" є подальшою смисловою і водночас фонетичною розбудовою попереднього числа "три"... а от німецьке "фіер" не виглядає фонетичною розбудовою попереднього "драй"... хоча "драй" може бути мутацією "три" за відповідності "тр" <-> "др"... ясно, не йдеться про те, що німці в нас запозичили назви чисел, а йдеться, що, можливо, наші назви змінилися менше, аніж їхні, по відношенню до первинних...)
no subject
Date: 2011-07-05 05:55 pm (UTC)Звук »ф» на що тільки не замінювався раніше. Фура — хура. Зараз уже не згадаю всіх прикладів. Ефір — етер, як мені здається, звідти ж, хоча це просто прочитання грецької літери, але українською так природніше.
Яке співпадіння
Date: 2011-07-05 10:59 am (UTC)Re: Яке співпадіння
Date: 2011-07-05 03:49 pm (UTC)