Бельгія і трохи навколо: підсумковий пост

Цього разу я брав з собою трекер GPS (тобто, він був у мене завжди в мильничці, просто цього разу не було потреби економити її батарею, тому увімкнув уперше). 525 км до кордону в один бік, 500 км від кордону додому в інший:


І ше по Бельгії з заїздом у Нідерланди, Францію, Люксембурґ вийшло ~1300 км, 2300 км все разом:


Які можна висновки зробити?
— дизель, шо вміє 1000 км без заправки проїхати — це те, шо треба для мандрівника. Попри всі вади дизелів для таких подорожей нічого ліпшого нема;
— універсал (такий дали, я не прохав) — це те, шо мандрівнику не треба: хрінова маневреність при паркуванні, великі габарити (одного разу мало не усрався від страху, випадково заїхав у старе місто з вузькими вуличками) — ні для чого це не потрібно. За роки я навчився їздити з мінімумом речей, тому великий багажник був мені ні до чого;
— Бенілюкс маленький, міста розташовані близько, тому не стомлюєшся подорожувати. Крім того, я для себе обрав правило через день робити відпочинок від автівки та сідати на потяг. Так вийшло комфортно: бо потягом не скрізь доїдеш, а машиною стомлюєшся плюс дегустація шикарного бельгійського пива ускладнюється;
— велосипеда сильно не вистачало. Коли ночував у Баарле-Насау, я поцікавився, чи можна в них дістати ровер, це ж Нідерланди, велосипедна країна. Але у глибинці Північного Брабанта мало хто їздить на ровері (попри всю інфраструктуру), тому це виявилось проблемою. Єдина фірма у місті, шо здає ровери в оренду, на Новий Рік, природно, бухала. Словом, до автомобіля потрібен велосипед для переміщення на короткі відстані. Наступного, словом разу, треба їхати зі своїм ровером;
— підземні стоянки — це круто, хто не юзає — той лох. Трошки коштують, але ми все одно у відпустці, можна і не жалкувати грошей за комфорт;
— Park&Ride — новомодну європейську концепцію — пробував лише один раз, у Антверпені: лишив відро на кінцевій трамваю на великій безкоштовній стоянці, 10 хвилин на трамваї, і я в центрі. В принципі нема претензій, зручно: не треба витрачати час на поїздку містом з корками, дикими водіями і дорогою стоянкою;
— Бельгія стала 36-ю відвіданою країною або 1281-м відвіданим регіоном, згідно з класифікацією thebesttravelled.com, який Бельгію якраз добре поділив на Фландрію, Валонію і Брюсель.

Ну і список усіх постів, може, хто пропустив:

Аахенщина(Північний Рейн–Вестфалія)
Аахен, найбільш прикордонне місто Німеччини
Vennbahn — залізниця-анклав
Кальтергерберґ

Потрійна точка DE-BE-NL

Нідерланди
Дороги в Нідерландах
Маастріхт
Херлен
Baarle-Nassau(NL)/Baarle-Hertog(BE) — дві країни в одній точці
Передмістя Баарле-Насау
Баарле-Насау: зона АТО, місто

Фландрія
Бельгійські автобани
Антверпен, музей MAS
Порт Антверпена
Турнаут: місто, бегінаж
Брюге: вода, інфраструктура, земля
Гент: готель-монастир, інфраструктура, місто, музей дизайну

Валонія
Льєж і його вокзал (Льєж Ґієман)
Верв’єр: бельгійська залізниця, місто
Намюр: готель-кораблик, цитадель, місто
Абатство Льоф
Дінан

Німецькомовна Бельгія(Валонія)
Ойпен — „Крим“, який колись був „наш“
Кельміс, а колись Нейтральний Мореснет
Мореснет-Каплиця

Брюсель-Столиця
Місто Брюсель
Метро і південний вокзал
Броварня-музей Кантійон

Бельгійське пиво
Пивна культура Бельгії та Баварії, порівняння
Трапістське пиво

Нор-Па-де-Калє(Франція)
Дюнкерк
Берґ

Люксембурґ
Башараж
Еш на Альзеті

Мангайм(Баден–Вюртемберґ)
Квадрат
Інфраструктура

47 постів за 10-денну поїздку, охуїти. Треба навчитися більш лаконічно висловлювати свої враження.

Безкоштовний транспорт — досвід Талліна

Сьогодні ми поговоримо про іншу модель фінансування громадського транспорту, яка теж є популярною в певних колах релігією — про безкоштовний транспорт. Взагалі, строго кажучи, безкоштовний транспорт — це то само, шо субсидований транспорт, де субсидія складає 100%. Дозволю собі ще раз навести цю інфографіку:


Тут немає Талліна, але в нього 70% коштів покривалися з публічної дотації, тому коли у 2012 році провели демократичний референдум, доволі нескладно було знайти ці 30% коштів. Зовсім інакше було б у випадку Гамбурґа, де 30% — це дотація, а доходи з квитків — 70%.

Отже, кілька фактів про транспорт Талліна:
— він складається з тролейбусів (які поступово міняють на автобуси), трамваїв і автобусів;
— безкоштовний він лише для власників транспортної компанії — мешканців міста, які мають зареєстровану адресу перебування в Талліні та платять там податки. Після впровадження безкоштовного транспорту кількість людей, що зареєстрували свою адресу в місті, зросла до 100%, це дало додаткові надходження з податків у бюджет міста, які й компенсували втрати;
— а для відвідувачів квиток коштує 1.10 євра, 3 євра за добу — в принципі стандартна ціна для регіону;
— а паркування в центрі міста коштує 2-3 євра на годину — доволі західноєвропейські ціни;
— утім, ніякого зменшення автомобільного трафіку і масової пересадки на тролейбуси не сталося. Ну, тобто, пасажирів стало більше, але не набагато: зростання у 1.2%. В погану погоду зростання, звісно, більшає, ну але навіть у Кракові я пам’ятаю шо завжди в дні хуйових снігопадів транспорт робили безкоштовним.

А от на шо безкоштовний транспорт точно вплинув — це на кількість поїздок велосипедом та пішки. Там, де можна було пройтися 500 м, люди обирали трамвай. У Байройті велосипед має абсолютну популярність в студентів, навіть незважаючи на сильно знижений проїзд для них. Якби транспорт став безкоштовним, то б жоден автомобіліст на нього не пересів (ціни і так нікого не лякають), а от певний відсоток велосипедистів — так. Це ілюструє, що зовсім не обов’язково безкоштовний транспорт поліпшує екологію в місті.

Ой, шось я запиздівся: я ж хотів писати нейтральні пости про транспорт, без нав’язування своєї думки, нє? Коротше, суть у тому, шо технічно для корпорації Місто Таллін GmbH не проблема зробити транспорт безкоштовним. Проблема, однак, шоб при цьому не деградувалися всі інші послуги, які надає місто, включно із самим транспортом та дорогами, по яких він їздить.

Місто Гасельт, шо у Фландрії, теж колись таке робило, але було змушену повернути оплату за проїзд (хоч і дуже низьку).

Досвід Талліна цікавий не тим, шо його транспорт безкоштовний, а тим, шо йому це вдається без деградації послуг. Хоча, можливо, у самих таллінців інша думка.

Літературка

1. Free public transit in Tallinn is a hit with riders but yields unexpected results — основна стаття, в принципі там є усе по темі;
   
2. Вартість проїзду у Талліні — офіційна сторінка міста;
   
3. Tallinn Free Public Transport — теж офіційна сторінка міста, присвячена безкоштовному транспорту для мешканців та ходом цього експерименту.