Цан-арцт (Zahnarzt), він же стоматолог
Mar. 7th, 2015 10:17 pmЯ лікую зуби в Україні, з двох причин:
1. Я знаю лікарку, а вона знає мене, в смислі всю мою історію, так простіше;
2. Це дуже дешево при практично ідентичній якості. Це я ще за курсом 10 грн за євро останній раз лікувався, зараз я підозрюю шо мені буде дешево в найдорожчій клініці Києва.
За кордоном я лікувався тільки один раз за всі 8 років, проведених в Унії: коли заболів зуб, а поїздки до України не планувалося. У цілодобовій стоматології Кракова мені вперше в житті зробили канальне лікування, видаливши нерв. В принципі, усе йшло до того, шо той зуб рано чи пізно дасть про себе знати, це сталося через 5 років: шось там відкололося і почало хитатися, їсти зубом стало неможливо: по ходу, йому пизда.
Німецька стоматологія мене вразила. Ну, те шо практика знаходиться в звичайній квартирі у звичайному житловому будинку, то не дивно: досить типово для лікарів, шо працюють не у клініці, я вже з таким стикався багато разів.
А вразило те, шо медсестри (чи це правильно назвати «асистент лікаря»?) там працюють! Поки лікар пиляв мій зуб, йому допомагали одночасно дві медсестри. Я ше ніколи не бачив, шоб три людини одночасно схилилися над моїм ртом, відчував себе у реанімації.
У слов’янських країнах (Україна і Польща) лікар робить всю роботу сам, медсестра максимум йому якийсь інструмент може подати. Тут медсестра тримає слиновідвід (він набагато ліпший і потужніший, ніж усі, шо я до цього мав можливість тестити, але у змаганні «рот—слиновідвід» мій рот завжди перемагає розгромно і заливає все слиною) і дзеркало, додатково до дзеркала, шо тримає лікар.
Послуги стоматолога виявились не такими дорогими, як я думав: 30 єврасів за пломбу (ну там 60 було, 30 кранкенкаса моя сплатила, я думав, шо вона взагалі нічо не сплатить). Для порівняння, у Мюнхені (згідно з досвідом Л.) вдвічі дорожче, 60 єврасів за пломбу. Ну, в Байройті і Мюнхені теж є певно різні ціни, але середня температура по лікарні певно десь так і відрізняється.
Через півроку стане відомо, чи буду я ставити першу в житті коронку. Ну, напевно, буду і це напевно буде недешево.
P.S. У кінці дали в конвертику рахунок: люблю я, шо тобі довіряють і не вимагають розрахунку відразу. Ну як довіряють, якщо не заплатиш, то колектори за тобою прийдуть і виїбуть, тобто це не на 100% довіра, але якщо ти живеш на соціальній допомозі або заробляєш тіки на прожитковий мінімум, то з тебе взяти нема шо, тому на 80% це таки довіра.
У стоматолога рахунок в Банку німецьких аптекарів і лікарів (Deutsche Apotheker- und Ärztebank), прикиньте, таке існує.
1. Я знаю лікарку, а вона знає мене, в смислі всю мою історію, так простіше;
2. Це дуже дешево при практично ідентичній якості. Це я ще за курсом 10 грн за євро останній раз лікувався, зараз я підозрюю шо мені буде дешево в найдорожчій клініці Києва.
За кордоном я лікувався тільки один раз за всі 8 років, проведених в Унії: коли заболів зуб, а поїздки до України не планувалося. У цілодобовій стоматології Кракова мені вперше в житті зробили канальне лікування, видаливши нерв. В принципі, усе йшло до того, шо той зуб рано чи пізно дасть про себе знати, це сталося через 5 років: шось там відкололося і почало хитатися, їсти зубом стало неможливо: по ходу, йому пизда.
Німецька стоматологія мене вразила. Ну, те шо практика знаходиться в звичайній квартирі у звичайному житловому будинку, то не дивно: досить типово для лікарів, шо працюють не у клініці, я вже з таким стикався багато разів.
А вразило те, шо медсестри (чи це правильно назвати «асистент лікаря»?) там працюють! Поки лікар пиляв мій зуб, йому допомагали одночасно дві медсестри. Я ше ніколи не бачив, шоб три людини одночасно схилилися над моїм ртом, відчував себе у реанімації.
У слов’янських країнах (Україна і Польща) лікар робить всю роботу сам, медсестра максимум йому якийсь інструмент може подати. Тут медсестра тримає слиновідвід (він набагато ліпший і потужніший, ніж усі, шо я до цього мав можливість тестити, але у змаганні «рот—слиновідвід» мій рот завжди перемагає розгромно і заливає все слиною) і дзеркало, додатково до дзеркала, шо тримає лікар.
Послуги стоматолога виявились не такими дорогими, як я думав: 30 єврасів за пломбу (ну там 60 було, 30 кранкенкаса моя сплатила, я думав, шо вона взагалі нічо не сплатить). Для порівняння, у Мюнхені (згідно з досвідом Л.) вдвічі дорожче, 60 єврасів за пломбу. Ну, в Байройті і Мюнхені теж є певно різні ціни, але середня температура по лікарні певно десь так і відрізняється.
Через півроку стане відомо, чи буду я ставити першу в житті коронку. Ну, напевно, буду і це напевно буде недешево.
P.S. У кінці дали в конвертику рахунок: люблю я, шо тобі довіряють і не вимагають розрахунку відразу. Ну як довіряють, якщо не заплатиш, то колектори за тобою прийдуть і виїбуть, тобто це не на 100% довіра, але якщо ти живеш на соціальній допомозі або заробляєш тіки на прожитковий мінімум, то з тебе взяти нема шо, тому на 80% це таки довіра.
У стоматолога рахунок в Банку німецьких аптекарів і лікарів (Deutsche Apotheker- und Ärztebank), прикиньте, таке існує.