Про корупцію, інфантилізм і все інше

Ситуація: громадянка України хоче оформити німецький паспорт. Німеччина вимагає вихід з громадянства України (і схоже, це у найближчі 10 років не зміниться). Для виходу з громадянства України консульство вимагає спершу оформити виїзд на постійне перебування. Хто не знає, це така хуйня, в якій ти здаєш внутрішній паспорт і офіційно стаєш нерезидентом — отримуєш право на ввезення автомобіля на якийсь нормальний термін, право подовження/отримання нового паспорту без поїздки в Україну (а якщо просрав старий паспорт, це займе час) і в принципі все, більше нічого це не дає, тому більшість українців цю хуйню не оформлює. Але для виходу з громадянства вона потрібна.

Так от, коли мені розповіли, шо для цього треба дозвіл батьків, я не повірив: 18 років людині, які батьки? Однак, я дуже недооцінив той пиздець, який називається в Україні правом:
«
2.1.7. Заяви батьків, одного з подружжя заявника, які проживають в Україні (додаток 2); за наявності в заявника неповнолітніх дітей, які залишаються в Україні, - заяви їхніх законних представників про відсутність у них матеріальних претензій до заявника (додаток 3). У разі смерті зазначених осіб подаються копії свідоцтв про смерть. Якщо вони пропали безвісти, - завірена копія рішення суду про їх визнання безвісно відсутніми.

2.1.8. Довідка з місця роботи заявника в Україні за останні п'ять років про відсутність до нього матеріальних
претензій (додаток 4) та три її завірені копії.
»

Шо робити, якщо батьки не хотять підписувати таку заяву? Шо робити, якщо контакт з батьком давно втрачено, навіть невідомо, де він є (ситуація моєї знайомої)?

І на кожних виборах ми знову чуємо чергову локшину про «боротьбу з корупцією». Очевидно, що така боротьба в ситуації, коли громадянин не може вирішувати елементарні питання без порушення законодавства, приречена на провал.

Безалкогольне пиво

Попиваю останнім часом. Міфи про те, шо це пиво погане, або походять з країн, де його не вміють варити, або з країн, де пиво хуйове, а тому пити його можна лише для того, шоб ужратися.

У Німеччині утім безалкогольне пиво не сильно популярне, бо замість нього п’ють радлєр (50% лимонаду, 50% пива), в нього 2,5% алкоголю. Радлєр випускають усі броварні, а от безалкогольного пива в типовому супермаркеті на вибір буде 1-2 марки. Хоча у достатній кількості воно, цілими ящиками заповнене, тобто не можна сказати, шо ніхто не купує: за кермом то багато народу їздить.

Іше безалкогольного пива обмежена кількість сортів, переважно пілс. Ніколи в житті не бачив темного безалкогольного пива, цікаво, чому?

Наша байротська броварня пшеничного пива Maisel випускає пшеничне безалкогольне пиво, яке я і попиваю. Świętna sprawa, як кажуть у Польщі. Думаю, шо хто не знає точного смаку майзелевого пива, той у сліпому тесті не відрізнить алкогольне пиво від безалкогольного. Я відрізню: в безалкогольному трохи менше дріжджів, шо робить його менш нефільтрованим, якщо можна так сказати. На смак і так набагато ліпше усього того, шо називають пшеничним пивом за межами Баварії.

Задумався над тим, шо можна привозити як гостинець тим, хто не любить/не п’є пиво, на пробу.