noddeat

Цей підводний човен спустили на воду вже наприкінці війни, у лютому 1945 року:

У квітні його відправили на фронт, але через брак палива човен не повоював і лишився у Швіноуйщі, потім його переправили до Флєнсбурґа, на кордон із Данією.

З 1957 року човен використовується Федеральним флотом (Bundesmarine) для досліджень і тестування. Словом, навчально-дослідницький човен це був.

У 1968 році човен назвали іменем Вільгельма Бауера — творця першого німецького підводного човна.

Цей човен працював на... батарейках:

Ці батарейки живили електромотор потужністю 3.7 МВт:

Швидкість човна під водою могла сягати 33 км/год.

Крім того, був у човна дизельний двигун потужністю 2,9 МВт:

Але він використовувався лише для зарядки акумуляторів, а рухали човен лише електромотори. У цьому човні було 57 людей. Всі вони десь спали:

І срали. Спробуйте уявити, як відбувалася тут утилізація гавна. Біотуалетів тоді не було ж:

У капітана було купе поліпше трохи:

А тут офіцери спали:

Човен остаточно списали у 1982 році, у 1983 його передали музею кораблів у Брємергафені, і в 1984 він став приймати відвідувачів. Усередні залишилось недоторканим усе, крім торпед. Ось перископ:

Він працює:

Найбільше, шо вразило мене — це (вибачте за якість) план евакуації на випадок пожежі:

Це найбільш доступний план евакуації, шо я бачив: кружечком показане твоє розташування, стрілочками — куди бігти. Все доступно, а то в лабіринтах цього човна, який складається з одного коридора і двох виходів, не розібратися. Єдине питання, яке мене бентежить, це куди евакуюватися, якщо човен знаходиться під водою?