Østfold II: Moss
Aug. 12th, 2012 01:13 pmНорвегія — це просто якась множина Мандельброта:




Тому і Мос — цей тридцятитисячний мегаполіс, складається із двох половинок, однак з якийх є островом:
В цьому пості — про «материковий» Мос:

Центр міста складається з кількох церков:



І фонтана:

Неймовірно, але факт: тут бувають туристи:

Зона бугагашечок:

Як це часто буває в Скандинавії, найбільш потворний і блювотний будинок в місті — це ратуша:

Місцями краєвиди не дозволяють зрозуміти, де ти знаходишся:


Тут є вокзал і порт. Щоб потрапити в порт, треба перейти через залізничні колії. Кінського розміру шлагбаум б’є по голові в потрібний момент:

Залізниця, залізниця, наша рідна залізниця. Ти приходиш і відходиш, і не кажеш нам «прощай»:

На вокзалі шикарний пішохідний міст:

Яким ніхто не користується, тому що зручніше перейти просто по колії, як у Корсуні Шевченківському:

Пасажирський термінал:


Усередині, зненацька, реклама TGV:

Німецькі вокзали схожі на православні церкви: там ніколи немає лавок. У Норвегії все не так: вокзал призначений, щоб у ньому сидіти і чекати на потяг:

Щось мені це нагадує:

Про норвезькі потяги буде окреми пост. А ми повертаємось до Ослофйорда:

У Мосі дуже полюбляють кораблики з Веселим Роджером:


Канал, який відділяє Мос від острова Єльоя (Jeløya):


Тут автівки повертають праворуч з метою потрапити на острів Хортен:

Їх з’їдає ось цей паром:

Пляж. Формально це вже острів Єльоя, якому я присвячу окремий пост, але наразі це сприймається все ще як продовження Моса:

Ослофйорд як він є — вид на острів Єльоя з Моса:

Було дуже спекотно, але водночас вітряно. Я підійшов до колишнього будинку маяка, щоб сфоткати порт:

І тут хвиля така «бдижжжь!» — і накрила мене разом з фотоапартом:





Тому і Мос — цей тридцятитисячний мегаполіс, складається із двох половинок, однак з якийх є островом:
В цьому пості — про «материковий» Мос:

Центр міста складається з кількох церков:



І фонтана:

Неймовірно, але факт: тут бувають туристи:

Зона бугагашечок:

Як це часто буває в Скандинавії, найбільш потворний і блювотний будинок в місті — це ратуша:

Місцями краєвиди не дозволяють зрозуміти, де ти знаходишся:


Тут є вокзал і порт. Щоб потрапити в порт, треба перейти через залізничні колії. Кінського розміру шлагбаум б’є по голові в потрібний момент:

Залізниця, залізниця, наша рідна залізниця. Ти приходиш і відходиш, і не кажеш нам «прощай»:

На вокзалі шикарний пішохідний міст:

Яким ніхто не користується, тому що зручніше перейти просто по колії, як у Корсуні Шевченківському:

Пасажирський термінал:


Усередині, зненацька, реклама TGV:

Німецькі вокзали схожі на православні церкви: там ніколи немає лавок. У Норвегії все не так: вокзал призначений, щоб у ньому сидіти і чекати на потяг:

Щось мені це нагадує:

Про норвезькі потяги буде окреми пост. А ми повертаємось до Ослофйорда:

У Мосі дуже полюбляють кораблики з Веселим Роджером:


Канал, який відділяє Мос від острова Єльоя (Jeløya):


Тут автівки повертають праворуч з метою потрапити на острів Хортен:

Їх з’їдає ось цей паром:

Пляж. Формально це вже острів Єльоя, якому я присвячу окремий пост, але наразі це сприймається все ще як продовження Моса:

Ослофйорд як він є — вид на острів Єльоя з Моса:

Було дуже спекотно, але водночас вітряно. Я підійшов до колишнього будинку маяка, щоб сфоткати порт:

І тут хвиля така «бдижжжь!» — і накрила мене разом з фотоапартом:
