Østfold (Естфол) І: норвезькі деталі

Той факт, що Раянейр прилітає не в Осло, а в забуту Богом місцину Риґґе, що в 60 км на півдні, для мене було не мінусом, а плюсом, адже метою моєї поїздки було полазити по Ослофйорду, що і було зроблено:

Основні фйорди Норвегії (Wiki)

Я чомусь думав, що фйорди це скелі, але виявилось, що це водичка, яка в них тече. Ця водичка утворилася від льодовика, що розтанув і розпідарасив всю Норвегію:


Червоним на цій мапі позначено адміністративний регіон (фюльке) Естфол (fylke Østfold), на території якого знаходиться маленьке летовище Мос Риґґе:


Все в цьому летовищі добре, от тільки до найближчого готелю довелось їхати на таксі, за що я сплатив стільки ж, скільки за квиток на літак туди-назад. В певний момент ми з’їхали з автобана і поїхали по дорозі, яка не дуже розрахована на автомобілі й виявилась велодоріжкою:


Таксист сказав, що тут їздити не можна, але він вирішив зекономити мої гроші :)

В готелі вразив туалетодуш. По-перше, відразу видно, що ти в Скандинавії — туалет розрахованих на неповносправних людей:


По-друге, душ є діркою в підлозі, як у Ізраїлі:


Так само було в іншому готелі у Ослі, що дає підстави вважати, що тут так прийнято. І найголовніше — у води можна виставити точну температуру:

Чому всі інші змішувачі в світі так досі не виглядають?

Ключ від кімнати теж вразив. Я бачив за своє життя лише два типи ключів — традиційний механічний і електронний у вигляді пластикової картки. Тут ключ у вигляді пластикової картки, але при цьому — механічний:

Така собі перфокарта.

Норвезька мова місцями схожа на безграмотну англійську:


Місцями — на приправлену англіцизмами німецьку:


Типовий норвезький автобан, він як німецький, тільки норвезький:


Основна відмінність від Німеччини це те, що переходи для пішоходів в Норвегії підземні, тоді як німці будують мости:


А так виглядає типова норвезька ЛЕП високої напруги:


У неї завжди внизу дерев’яний фундамент:


А от електричні стовпи, що несуть стандартні 220 у селах — дерев’яні:




Дерев’яний стовп, аааа!






Ну це в селах. У містах дроти, як і належить, ховають під землю.

Не знаю, чи тут видно, але пішохідний перехід трохи піднімають над дорогою, щоб пішохода було видно плюс щоб водії знижували швидкість:


У норвежців є параноїдальна любов до стрижених газонів:


Автобусна зупинка може виглядати так:


А може так:


А може так:


Тут відсутня взагалі будь-яка інформація про маршрут і розклад руху автобусів, з чим я в Європі стикаюся вперше.

Шведський виробник кнопок для пішоходів захопив всю Скандинавію, і Норвегію теж:


На заправках продають норвезьку полуницю:


В країні ніби як є нафта, але бензин коштує майже два євра:


Утім, в Норвегії дорого все. Якщо вам здавалося, що в якійсь країні високі ціни, приїжджайте сюди і охуївайте, як насправді в тій країні дешево.

Будинки. Естфол межує зі Швецією, тож архітектура в селах практично ідентична шведській — фарбоване дерево, місцями чорна черепиця і обрізана версія норвезького прапора:






Дуже багато будинків мають природні зелені паркани, це нагадує вже Данію:








Іноді власник не стриже ці кущі-паркани, і вони затуляють тротуар:


Межі міст радше не позначають, замість них позначають межі комуни:


Тому я навіть не знаю, як називаються ті села, фотки з яких я щойно виклав, лиш знаю, що вони належать до комуни Риґґе. А далі ми переміщуємось в Мос.