Якщо хто не помітив,
сайт Укрзалізниці оновився. Він став значно кращим, ніж був. Поки що українською та англійською, але скоро прикрутять і російську. Інших мов додати, я так розумію, не планується. Нарешті пошук сполучень став таким самим зручним, як і «в Європі», а за схему вибору місць у вигляді намальованого вагона дизайнера варто взагалі розцілувати. З іншого боку, пошук непрямих сполучень, зокрема об’єднання пошуку потягів і електричок, ми принаймні до кінця першої половини цього століття не дочекаємось.
А тепер про багатомовність. Цей пост — просто так, для статистики.
Отже, сайт
польської залізниці PKP доступний польською, англійською та німецькою, сайт
PKP Intercity (це «конкурент» PKP, який володіє швидкими потягами) на додачу доступний ще й російською.
Ческе драги (не наркотики) аскетичні: лише чеська та англійська.
Білоруська залізниця (точніше, чавунниця), незважаючи на білоруськомовний логотип і назву (БЧ — Беларуская Чыгунка), не має сайту білоруською, але є російська, німецька, англійська.
Словенську желєзніцу не слід плутати з
Желєзніцою Словенської републікі, адже між ними велика різниця: у словенів сайт лише англійською та словенською, тоді як словаки мають ще й німецьку версію.
Перемістимось, однак вглиб континенту Європи, на сайт
Дойче Бана. Це, здається, найбільш багатомовний сайт залізниці в Європі. Отже, крім німецької та англійської тут є нідерландська, французька, датська, іспанська, італійська, польська і шведська. Крім того, сайт максимально політично коректний: тут можна обрати італійську швейцарську чи бельгійську французьку, хоча Британія та Ірландія чомусь об’єднані в одну країну.
Сайт
французької залізниці SNCF доступний лише французькою, німецькою та англійською, хоча для купівлі квитків все трохи інакше: є сайт
voyages-sncf.com, доступний французькою, і є його міжнародна версія tgv-europe.com, яка підтримує німецьку, французьку, італійську, іспанську та нідерландську.
А тепер та-да-да-дам:
іспанська залізниця Renfe зустрічає нас фразою «Ласкаво просимо» іспанською, каталонською, баскською, гальською та валенсійською, а також англійською й французькою. В якій ще країні є п’ять офіційних мов? Ну, в Швейцарії чотири, але четверту — ретророманську — особливо не використовують. На сайті
швейцарської залізниці SBB лише німецька, французька, італійська та англійська. В Російській Федерації в принципі дохуя мов, але на сайті
залізниці РЖД лише російська та англійська. Може, в
бельгійській SNCB (NMBS) шось цікаве? Сайт зустрічає нас написами «оберіть мову» нідерландською (фламандською), французькою, німецькою та англійською. У
нідерландської залізниці NS — лише нідерландська та англійська.
Люксембурзька CFL не містить англомовної версії: so far, єдина в Європі. Її сайт доступний лише французькою та німецькою.
Рухаємось на південь:
Trenitalia — тільки італійська та англійська, так само
CP доступна лише португальською та англійською. Мальта: чи не єдина країна Унії, що не має власної залізниці. Залізничне сполучення в цій країні існувало з 1883 до 1931 року у вигляді лінії «Валетта—Мтарфа». Грецька залізниця
ΟΣΕ має грецький та англомовний сайти, так само
турецька залізниця TCDD двомовна. Балкани:
болгарська БДЖ має англомовну версію,
македонська МЖИ здивувала албанською версією додатково до македонської та англійської.
Сербська залізниця ЖС має кирилічний логотип, але її сторінка доступна лише сербською латинкою (кирилиця і латинка в сербській є двома абсолютно легальними абетками) та англійською.
Чорногорська ŽCG має сайт лише серською латинкою, а в
хорватської залізниці сайт двомовний (англійська, хорватська).
Залізниця Федерації Боснії та Герцеговини на цьому фоні виділяється: сербська (латинка), англійська, французька, німецька.
Сайт албанської залізниці Hekurudha Shqiptare чомусь не функціонує,
версія в архіві показує, що він був албанською та англійською. Зараз розклад потягів можна подивитися на сайті
міністерства транспорту, лише албанською.
Румунська залізниця CFR має сайт румунською, англійською та французькою, а
угорська MÁV — угорською, англійською, німецькою. Молдовська
Calea ferată din Moldova має сайт лише румунською та російською.
Балтія та Скандинавія: данська
DSB та норвезька
NSB двомовні, шведська
SJ тримовна (шведська, данська, англійська). Фінська залізниця
VR найбільш багатомовна в регіоні: сайт фінською, шведською, англійською та російською. Литовська
LG тримовна (литовська, англійська, російська), так само і латвійська
LDZ та естонська
EVR.
Ісландія не має залізниці, хоча колись були лінії, і від них лишився музей. У Ґренландії залізниці не було ніколи. Немає залізниці й на Кипрі (накрилась пиздою в 50-х). У Монако теж, ви не повірите, є залізнична станція, але по них їздять французькі потяги SNCF, у Андоррі залізниці немає. У Ліхтенштейні їздить австрійська залізниця. У Ватикані є залізнична станція, але регулярного пасажирського сполучення немає. Іноді з цієї станції Папа їздить потягом у глиб Італії. Нота бене, блять, Ватикан та Монако мають найменшу у світі залізничну мережу (guess, why?). На Острові Мен залізниця є, але вона радше функціонує як музей.
Ірландська
Iarnród Éireann, незважаючи на назву, має лише сайт англійською. У Північній Ірландії своя залізнична компанія —
NI Railways. Її сайт є частиною сайту півночноірландської транспортної компанії Translink, і він теж лише англомовний. І нарешті, сайт британської
National Rail (слід розуміти, що це не компанія, а об’єднання всіх залізничних операторів Британії) теж лише англомовний.