Франконський фарш

Різне з Франконії, шо накопичилось.

1. У замковому парку в Байройті водяться їжачки. При наближенні фотографа спершу зйобуються, але потім різко зупиняються і вдають, шо це кущ. В цей час можна посвітити ліхтариком і спокійно сфоткати, не турбуючись, шо модель з’їбеться:


От би ше олені та лисиці таку захисну стратегію юзали, а то їх навіть телеоб’єктивом не злапати.

2. На кожній вершині гори є коробочка, а в ній Gipfelbuch — книжечка, в якій можна відписатися «тут був Педро». Я одного разу не стримався:


Вікіпедія каже, шо ґіпфельбухи використовувалися в ГДР, щоб вільно висловити свою думку з приводу режиму, у зв’язку з чими ними в певний момент зацікавилося Міністерство безпеки (Штазі).

3. Хлів для корів:


4. Ауґсбурзькі скелі (Augsburger Felsen) — просто зненацька скелі посеред лісу у Верхньому Пфальці. Дуже гарно:


5. Тут знаходиться via ferrata категорії B/C: коротка, але цікава. Спуск поскладніше буде, ніж підйом:


6. Іноді незрозуміло, це лавка зламана чи дизайн?


7. Франконські пейзажі:


8. Трансформаторна будка у Бад Штафельштайні:


9. На ній зображена скеля Штафельберґ із прапором Франконії:






10. А внизу — дико симпатичне мале містечко Бад Штафельштайн:






11. Далі на Схід починається Нижня Франконія, а точніше — Майн-Франконія:


12. Це виноробна частина Баварії:


13. Крім виноробності, тут ше будівельний матеріал то не білий пісковик, а червоний, як у сусідньому Гесені та Вюртемберзі. І виноград теж росте на полях із цього каменю:


14. У певний момент ти ніби опиняєшся у Арізоні. Але ні, це Баварія (Франконія):




15. Якщо хто помітив via ferrata-у, то це категорія B, але я не подужав: надто тонкий «французький» трос і надто ковзко підніматися, я не відчув себе безпечно тут.


16. Буде привід повернутися колись. Це було місто Клінґенберґ-на-Майні:


17. Осінь настала, і плющ на будинках став кольоровим:






18. Взагалі, усе стає кольоровим:


19. Гора Вальберля (Walberla) — перлина Франконської Швейцарії:


20. На вершині знаходиться капличка і травневе дерево:


21. Кірхеренбах (Kirchehrenbach):




22. Шо може бути шикарнішим у Баварії, ніж трансформаторна будка? Трансформаторна будка з двома кущиками для краси!


23. У Форхгаймі будинки, коли вагітніють, носять дитину-будиночок на животі, як кенгуру:


24. Форхгайм узагалі славиться фахверковим старим містом:


25. Погода каже, шо сезон подорожей треба прикривати. До першого снігу. На фото станція Тройхтлінґен:

Lied der Deutschen

Мало хто знає, але музика німецького гімну взята з австрійського кайзерського гімну «Боже, храни Франца кайзера», що походить з 1797 року і славить австрійського Франца ІІ, кайзера Священної Римської Імперії. Не дивно, шо оригінал має набагато більшу енергетику:

Gott erhalte Franz, den Kaiser,
Unsern guten Kaiser Franz!
Lange lebe Franz, der Kaiser,
In des Glückes hellstem Glanz!
Ihm erblühen Lorbeerreiser,
Wo er geht, zum Ehrenkranz!
Gott erhalte Franz, den Kaiser,
Unsern guten Kaiser Franz!

Всі наступні кайзери міняли у гімні ім’я на своє та дещо модифіковували слова, але смисл лишався той самий, аж поки не з’явився деякий Авґуст Гофман фон Фалєрслєбен, що написав у 1841 році пародію «Боже, храни тирана Діоніса».

І десь в тому ж році він пише ще одну пісню на цю ж мелодію, на цей раз з тексом «Брекзіт гімно, ЄУ рулить», що тодішньою мовою звучало як «Deutschland, Deutschland, über alles». У 1841 році під Німеччиною малася на увазі Німецька Конфедерація (Deutsche Bund), шо складалася з 41 члена, а німецька ідея була по суті ідентична сучасній європейській ідеї. Цікавий факт: німецькомовних країн з того часу лишилося три (плюс Люксембурґ), а Швейцарія шо тоді їбала в рот німецьку ідею, шо тепер їбе європейську.

Шо з гаслом «Німеччина понад усе» сталося у 20 столітті, ви знаєте, тому після війни той куплет з німецького гімну було викинуто, і нинішній національний гімн складається з загальниих слів про братерство, свободу, право — оце все.

Але музика лишилася ще та:
Боже, храни Франца кайзера,
Нашого доброго кайзера Франца,
Хай довго живе Франц, кайзер,
У щасті найсвітлішого глянця!