...тобі нагадує про протилежне касирка німецького музею. Шо бісить, це шо коли підходиш, тебе питають, «шо я можу для вас зробити?»
Для уникнення таких незручних ситуацій я підходжу і сходу кажу: «Один дорослий, будь ласка». Але, подумав я, у мене вже з’явилися сіді волосинки і я вже дорослий, тому навіщо ці ідіотські уточнення?
— Доброго дня, шо я можу для вас зробити?
— Я б хотів купити квиток.
— Sind Sie Student?
Та йо...! У мене іноді складається враження, шо в Німеччині ніколи не настане такого моменту, шо можна просто купити the квиток, без уточнення: як тільки перестануть питати про студента, відразу почнуть цікавитися, чи я не пенсіонер.
Для уникнення таких незручних ситуацій я підходжу і сходу кажу: «Один дорослий, будь ласка». Але, подумав я, у мене вже з’явилися сіді волосинки і я вже дорослий, тому навіщо ці ідіотські уточнення?
— Доброго дня, шо я можу для вас зробити?
— Я б хотів купити квиток.
— Sind Sie Student?
Та йо...! У мене іноді складається враження, шо в Німеччині ніколи не настане такого моменту, шо можна просто купити the квиток, без уточнення: як тільки перестануть питати про студента, відразу почнуть цікавитися, чи я не пенсіонер.