![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Фотохромні окуляри
May. 2nd, 2016 10:10 amА вже всі знають про ці окуляри, крім мене? Ок, тоді цей пост розрахований на таких самих «повільних» у прогресі, як я. Мені особливо ганьба, шо я не знав про цей прекрасний фізичний ефект, дякуючи якому скельця окулярів самозатемнюються на сонці, а в приміщенні та вночі повертаються до прозорого стану:
Як це працює? У скельце вбудована тонка плівка хлориду срібла, шо має зовнішню електронну конфігурацію 4d105s1, тобто є одновалентним, як натрій, та має кубічну кристалічну структуру, ідентичну до NaCl.
Під дією ультрафіолетового, курва його мать, випромінювання, кристалічна ґратка руйнується, а хлорид ділиться на нейтральне срібло і хлор. А срібло, сука, непрозоре. Коли випромінювання зникає, все повертається назад, хоча якщо ви будете про це читати, то там трохи складніші реакції з уживанням хлориду міді, але загалом воно так: хуяре ультрафіолет — срібло, непрозоре, припиняє хуярити — хлорид срібла, абсолютно прозорий.
Мінуси цих окулярів:
— реагують тіки на ультрафіолет, тобто на сонце. А от фари автомобілів йому похуй, себто вночі користі від цих окулярів нема. Якби цього було мало, сучасні чолові скла автівок затримують значну частину ультрафіолету, шо погіршує затемнення цих окулярів;
— максимальне затемнення (у мене — 85%) досягається при низькій температурі. Тобто, влітку затемнюються вони відчутно гірше, хоча сонця тоді більше. В ідеалі вони працюють на лижній трасі, від снігу добре захищають. Але ні в якому разі не юзати їх на льодовику, бо там треба потужніші окуляри (з затемненням не 10–80%, а більше);
— реакції доволі повільні, тобто не миттєві. Кілька хвилин тривають вони. Абсолютно непридатні для ситуацій різкої зміни світла, тобто тунелів.
Поза тим, це дуже круто порівняно з необхідністю міняти окуляри на сонячні і назад. Звісно, я замовив фотохромні окуляри з диоптріями, а як інакше?
Юзаєте такі? Чи юзаєте поляризаційні радше?
Як це працює? У скельце вбудована тонка плівка хлориду срібла, шо має зовнішню електронну конфігурацію 4d105s1, тобто є одновалентним, як натрій, та має кубічну кристалічну структуру, ідентичну до NaCl.
Під дією ультрафіолетового, курва його мать, випромінювання, кристалічна ґратка руйнується, а хлорид ділиться на нейтральне срібло і хлор. А срібло, сука, непрозоре. Коли випромінювання зникає, все повертається назад, хоча якщо ви будете про це читати, то там трохи складніші реакції з уживанням хлориду міді, але загалом воно так: хуяре ультрафіолет — срібло, непрозоре, припиняє хуярити — хлорид срібла, абсолютно прозорий.
Мінуси цих окулярів:
— реагують тіки на ультрафіолет, тобто на сонце. А от фари автомобілів йому похуй, себто вночі користі від цих окулярів нема. Якби цього було мало, сучасні чолові скла автівок затримують значну частину ультрафіолету, шо погіршує затемнення цих окулярів;
— максимальне затемнення (у мене — 85%) досягається при низькій температурі. Тобто, влітку затемнюються вони відчутно гірше, хоча сонця тоді більше. В ідеалі вони працюють на лижній трасі, від снігу добре захищають. Але ні в якому разі не юзати їх на льодовику, бо там треба потужніші окуляри (з затемненням не 10–80%, а більше);
— реакції доволі повільні, тобто не миттєві. Кілька хвилин тривають вони. Абсолютно непридатні для ситуацій різкої зміни світла, тобто тунелів.
Поза тим, це дуже круто порівняно з необхідністю міняти окуляри на сонячні і назад. Звісно, я замовив фотохромні окуляри з диоптріями, а як інакше?
Юзаєте такі? Чи юзаєте поляризаційні радше?
