(no subject)

У німецьких (і, загалом, світових) правилах дорожнього руху передбачено чотири фази світлофора з чіткими інструкціями, шо робити під час кожної з них:
1. Зелена — можна їхати без зупинки;
2. Жовта: треба зупинитися, якщо зупинка перед стоп-лінією неможлива, їхати далі;
3. Червона: треба зупинитися, абсолютна заборона їхати далі;
4. Червоно-жовта: зменшити швидкість руху, шоб проїхати перехрестя вже на зеленій фазі, якщо ви стоїте на світлофорі, завести двигун та приготуватися рушати.

У Австрії та деяких інших країнах цього чомусь виявилось замало, і вони впровадили п’яту фазу: зелену, шо миготить, попереджуючи, шо зараз буде жовта, яка, в свою чергу, попереджує про червону фазу.

Нахуя це попередження про попередження? Це було завжди для мене загадкою. І тут дійшло: австрійці просто повільно думають. Їм недостатньо дві секунди жовтої фази, шоб розібратися, гальмувати чи їхати далі.

Ну, жарт жартом, але це дуже небезпечна ідея, що не призводить ні до чого іншого, крім зростання кількості ДТП на перехрестях внаслідок того, шо водії реагують на миготіння по-різному: одні (особливо іноземці, шо до цього не звикли) починають гальмувати, у той час як інші (зокрема місцеві мешканці), навпаки, натискають на газ, часто перевищуючи дозволену швидкість руху.

У 2007 році місто Відень пробувало вимкнути зелене миготіння, однак, цього зроблено не було: я не знайшов, чому. Знайшов, однак, купу німецьких петицій на тему «зробіть цю хуйню і в нас, у Австрії заєбісь же». Схоже, їх авторами є люди, що нещодавно отримали права і ще не навчилися визначати свою відстань гальмування. Для них і справді «попередження про попередження» може бути корисним.