Три Тіролі VІІ: майдан Корони і Фіншґау (Vinschgau)

29. Майдан Корони (Plan de Corones/Kronplatz)
Я про нього писав у контексті музею Меснера, тут напишу про лижну частину. Я звик до того, шо штучний сніг сиплять туди, де сніг вже є, але випадає його мало. Вперше побачив місце, де снігу, крім штучного, взагалі нема:




Зненацька. Хоча, щиро кажучи, ненавиджу радянську концепцію спорту і всі секти, шо на ньому схиблені:


Майдан Корони — один з небагатьох лижних курортів, шо орієнтований і на тих, хто просто хоче гори подивитися. Зокрема у центрі є спеціальний оглядовий майданчик з об’ємним зображенням гір, шо ти бачиш перед собою:




Коротше, тут гарно:


Фіншґау (Vinschgau)
Самобутній регіон, що межує з Австрією та Швейцарією, де кількість носіїв німецької мови сягає 100%. На цій мапі Фіншґау виділений зеленим:


Про те, шо це Італія, тут нагадують лише вуличні таблички:


30. Ґольдрайн (Goldrain/Coldrano)
Хочу тут жити на пенсії:


Від цивілізації мені потрібен тільки інтернет, опалення і гаряча вода: це усе тут є разом із балконом, вбудованим у дах. Ти виходиш подихати повітрям, а тебе оточує сніг, яка же краса:


Іше мене вразили розвішані по селу привітання з можливістю легально бухати та їздити на авті:


Це єдине письмове свідчення мови, якою тут розмовляють. Візуально нагадує баварську, шо підтвердив інтернет: це місцевий варіант тірольської групи говірок, яка, в свою чергу, базується на австро-баварській мові:


31. Кастельбель (Kastelbell/Castelbello)
Слово «кастель» у назві ніби натякає, шо тут є замок. Він тут є:


Я писав, цей регіон колись був столичним, тому замків тут, як гімна:


А ше тут тече річка Еч/Адідже, на честь якої названий Південний Тіроль італійською — Стара Адідже (Alto Adige):


Утім, зовсім не цим славний Кастельбель. Славний він своїм публічним туалетом:


32. Озеро Решен (Reschensee/Lago di Resia)
Узимку вода має тенденцію переходити у інший агрегатний стан, у зв’язку з чим межа між озером та берегом навколо нього розмивається:


Так є не скрізь, зокрема там, де річка Адідже впадає у нього, вода все ще рідка:




Здавалося б, тільки лох їде дивитися на озеро узимку. Але в цьому є певні плюси, зокрема можливість подивитися, шо всередині цієї каплички.


Доповідаю: всередині — ніхуя.


Якщо у вас раптом виникне питання, навіщо будувати цю капличку посеред озера так, шо нею неможливо скористатися, то відповідь проста: її так не будували. Озеро штучного походження, утворене об’єднанням двох озер, завдяки чому були плани отримувати електроенергію, відселивши мешканців навколишніх сіл, як це часто робили в Радянському Союзі. За конфісковані землі їх власники отримали компенсації, але вони бул дуже низькими. Так чином, це гарне озеро з дзвіницею колишньої церкви є насправді ще одним пам’ятником італійському фашизму.

По війні дамбу, незважаючи на протести, таки добудували, а електроенергія звідси іде в першу чергу до Швейцарії, яка б у себе вдома такий фокус провернути не змогла.

33. Решен-на-Озері (Reschen am See)
Містечко назване на честь озера Решензе, а озеро назване на честь містечка Решен, шо вводить нас у рекурсію та створює традиційну дилему курки та яйця.


Курей тут, однак, нема, тіки корови:


А ше від цього містечка починається шлях до потрійної точки Швейцарія—Італія—Австрія. Я цього разу зчітив та вдягнув телеоб’єктив.


Це Піц Лад (Piz Lad), шо в перекладі з ретороманської означає «широка вершина»:


Вершина знаходиться на висоті 2808 м, а потрійна точка дещо нижче, на 2180 м.

Сніг — територія Швейцарії, скельний спуск справа — це Італія, а Австрія за горизонтом.

Я піднімусь колись на цю гору, обіцяю! Зате я відвідав швейцарську долину, шо знаходиться за цією горою.