Словенія і околиці ІІ: природа та італійські околиці

9. Трієст (Trieste)
Провінція Трієст — головна причина, чому Словенія має так мало виходу до моря.


В кінці Другої світової про кордон домовлялася Югославія, тому проблеми шерифа її не їбали.


Словенською Трієст називається Trst, там мешкало колись до 30% словенів. Іше досі в провінції Трієст є словенські села, але саме місто вже на 100% італійськомовне. Словенські знаки на автобані двомовні (Trst/Trieste), це стосується і Австрії (Gradec/Graz, Beljak/Villach etc), словени взагалі на мовному питанні не заморочені.

Крім того, Трієст є столицею одного з небагатьох у Італії автономних регіонів — Фріулі–Венеція Джулія:


Венеція Джулія (англійською Julian March, німецькою Julisch Venetien) не має стосунку до Венеції, це умовний термін, придуманий в 19 столітті італійськими націоналістами на підставі кордонів Римської Імперії та поділу колишньої римської провінції Venetia et Histria на три регіони — Venezia Euganea (власне, нинішній регіон Венето), Venezia Tridentina (італійські Альпи — Південний Тіроль та Трентіно) та, власне, Venetia Giulia. Їхні мрії про «велику Італію» в принципі реалізувалися після обох світових війн.

По Другій Світовій Італія стала демократією, а тому у мовних меншин на її півночі з’явилися права. Це стосується зокрема носіїв фріульської мови, шо тут мешкають. В тому числі через них у Трієста — своя власна хунта:


Ратуша на Різдво:


В динаміці:

10. Піран(-о) (Piran/-o)
На відміну від Трієста повністю двомовне місто.


Це в принципі, колишнє італійське місто, шо віддали Cловенії, шоб у неї було хоч трохи моря і портів. Забув написати, шо при фашистах діяв словено-хорватський рух опору під назвою TIGR — це абревіатура від Трієст (Trst), Істрія (Istra), Ґоріца (Gorica/Gorizia), Рієка (Reka). В результаті нічого з цих міст і регіонів не дісталося Словенії, крім 20% Ґоріци (читай попередній пост) та стільки ж півострову Істрія. Але зате вони отримали Піран, і це дуже вартісний подарунок.


Я намагався зрозуміти, якою мовою тут насправді розмовляють: бо бюрократична двомовність на знаках — це одне, а реальність — інша. П’ять бабусь, шо допомагали мені паркуватися, говорили італійською (і тут дефіцит паркувальних місць, як у Італії).


Ну, приватний сектор більш, ніж двомовний, в принципі:


Найбільше, шо висадило в Пірані — це вулиці Маркса і Леніна в кварталах а ля Палєрмо чи Неаполь:




Фото для funny_dancer:


11. Блед (Bled)
Тут види, які друкують на буклетах про Словенію:


Тіки у них фотки літні, а у мене, курва мать, зимові. Зате я зняв панораму, клікайте на здоров’я:


12. Постойнська печера (Postojnska jama)
Як доїхати, не переплутаєте ніколи: на автобані Любляна—Трієст з’їзд на село Постойна позначається тримовним знаком «Jama/grotta/cave», шо буде супроводжувати вас усю дорогу.

Найбільш відвідувана печера Словенії (і, ймовірно, Європи). 24 км, з них значну частину тебе везуть на потязі. Здається, більше ніде нема такої підземної залізниці:

Але то таке: сталактити і сталагміти, загалом, є скрізь.

Шо тут унікальне так це живі шопки. Перед входом до печери стоять реальні овечки та їдять сіно:


По всій печері то там, то там реальні актори грають сценки з Різдва та взагалі побуту людей у ті часи.


Тут шкодуєш, шо хуйово знаєш Біблію та взагалі історію, хоча римські жандарми (чи як їх там звали) показово носять символ SPQR для тупих.

Порівняно з цим усі шопки Європи — це cheating. Довершує усе пісенька з відео, шо проектується на стіну:

Youtube: «Ads might appear on your video. Copyrighted content was found in your video. The claimant is allowing their content to be used in your YouTube video. However, ads might appear on it.» Ну спасибі, шо не забанили, йопта!


Мінус такого різдвяного відвідування, шо не розповідають майже нічого про сталактити/сталагміти, їх вік тощо, але оскільки я не вперше у карстовій печері, то для мене це не було проблемою.

13. Шкоц’янська печера (Škocjanske jame)
Чому ця (значно менша) печера занесена у список спадщини Юнеска, а печера у Постойні — ні? Чи варто відвідувати цю другу печеру, якщо вже відвідав першу?

Дивіться на цей каньон:

Бачили і більший, нічого особливого? А тепер уявіть, шо це все був підземний каньон, це була печера, тіки стеля з часом обвалилася у ній. Шкоц’янська печера, так от, — це і є такий каньон, де річка Река ховається і виходить на поверхню вже у Італії (під іншою назвою).


За це унікальне природне явище річку в печері й занесли до Юнеска. Сталактити і сталагміти там теж є, утім.


Далі буде, але вже не про Словенію

(no subject)

Картопля фрі словенською називається «pomfrit». Навіть не знаю, чому я не маю фотки цього.

— Куме, а знаєш, як ці срані алемани називають наш пом фrіт?
— Як?
— Поммес фрітес.
— Сука бля, повбивав би!

(десь у 800 км на Схід від Парижа)
— Куме, а знаєш, як ці кляті слов’яни називають наші pommes frites, шо їх наші предки вирощували з часів кам’яного віку, а потім американці вкрали рецепт?
— Як?
— Pomfrit.
— Блять, повбивав би!

(у 500 на південь від Мюнхена)
— Куме, а ти знаєш, як ці українці називають наш рідний традиційний словенський помфріт?
— Як?
— Kartoplja fri.
— ...