IAA II: олдтаймери

Автомобільний клуб Німеччини AvD викотив свій легендарний Опель 1914 року:


12,3-літровий двигун, Христя!


Вид ззаду. Як і в усіх автах того часу, важіль перемикання передач та ручне гальмо знаходились зовні:


Вихлопна труба:


З 260 к.с. і чотирма циліндрами називався він «Зеленим Монстром», що розганявся до небаченої тоді швидкості 120 км/год. А, акумуляторів тоді не було у автівок, як ви розумієте:

Alpine Renault A110, 1961 рік:

elf — це не ext_2287167, а нафтова контора Essences et Lubrifiants de France, нині відома як Total.

Червоний Хрест теж виставив свої шикарні історичні автівки:




У ГДР, як і в усьому Варшавському блоці, його перейменували на швидку медичну допомогу, хоча логотип у вигляді швейцарського хреста зберегли:

(no subject)

Є дві речі, яким дизайнери автівок приділяють чомусь мало уваги: це кришка бензобаку та внутрішня перегородка у багажнику. Це дуже парадоксально, бо і те, і іше не є чимось екзотичним і рідким у користуванні. Заправляються люди кожен божий день, і багажник юзають теж.

Отож, багажник здорової людини:


Зручна перегородка, що ховається всередину. Її не можна, щоправда, відчинити лише на половину, але це і так набагато ліпше, ніж перегородка у багажнику курця:


Мало того, шо піднімається вона тільки разом з дверима багажника, вона ше й тримається на соплях! Обидві фотки, шо цікаво, це машини того самого виробника.

Використання першого чи другого типу багажника не залежить від вартості автомобіля, я багажник курця, поки гуляв виставкою, бачив зокрема на Порше. Неймовірно, автомобіль за 200 тищ єврів і перегородка на ниточках!

Цікаво, чому так? Чи є в цьому якийсь глибокий і незрозумілий мені сенс?