Інтелектуали

Їдеш в потязі, нікого не чіпаєш, аж тут позаду доносяться кирилічні літерки. Я не міг не підслухати: студенти і студентки обговорювали мистецтво. Імпресіонізм, репресіонізм, пастафаріанство — оці всі стилі, які я не знаю, як називаються, вибачте. Вони їхали до Дрездена, вочевидь, до музею живопису, там є великий. Говорили, шо подивитися Рембрандта у Амстердамі та коли до Лувру пускають на халяву (якусь там суботу місяця).

Розумні дітки, коротше, не те, шо наше покоління було.

Далі тема поступово перейшла до аукціонів, як вони проводяться, і шо в Європі з того мало шо можна заробити. У США податок 9%, а в Німеччині він такий, шо смисл продавати є тіки, якщо ти увесь в боргах. — О, які розумні дітки! — подумав я, — і економічною частиною цього діла цікавляться, молодці.

І тут до мене долітає останній уривок розмови, шось там про Ермітаж і знаходження там картин, які там опинилися не сильно законним шляхом.
— Не, ну они обнаглели! Пусть сами сначала все отдадут. Пусть золото скифское с Крыма вернут голландцы. Так они говорят, что когда Россия вернет Украине Крым, тогда они вернут. Не ну вообще наглые, да?!