noddeat

Марктредвіц знаходиться біля кордону з Чехією. Я думав, шо він у Верхньому Пфальці, але він у Верхній Франконії, на межі з Верхнім Пфальцем. На цій мапі я проілюструю усю Верхню Франконію:

Це прапор Франконії. Існують теорії змови про те, шо баварський уряд сцить франконського сепаратизму, а тому поділив Франконію на три частини (Верхню, Центральну, Нижню).

Як Редвіц став Марктредвіцем
Місто існує з 1140 року під назвою Редвіц (Redwitz), а слово Markt (ринок) стало частиною назви аж у 1907 році, коли ринок Редвіц (Markt Redwitz) отримав міські права. Загалом у Середньовічній Європі право проводити ринки чи ярмарки було лише у міст (саме тому найпопулярніша назва головного майдану міста — площа Ринок), але у Австро-Баварії (такої країни не існувало ніколи, я цим словом називаю регіон, в який теж входить нині італійський Південний Тіроль) існували села з ринковим правом, і такі села називалися не селами, а ринками (Markt) — шось типу «селища міського типу». І досі в Баварії існує така адміністративна одиниця як Marktgemeinde (ринковий населений пункт), нею є, власне, Марктредвіц. Зараз юридично це то само, шо місто, термін існує просто як історична спадщина, але в Середньовіччі це означало, шо таке ринкове село не має свого самоврядування.

У Марктредвіці Ринок — це не площа, а широка вулиця, це досить типово для цих країв: у Байройті теж нема ринкового майдану, є ринкова вулиця.

Нині у Баварії є 386 ринків, як ви бачите, більшість із них не має слова «ринок» у назві. Ті з них, які мають, можуть мати його як окремим словом (Markt Wald, Markt Indersdorf), так і зліпленим з основною назвою (Marktredwitz, Marktbergel, Marktrodach). Таким чином, якщо десь у Австро-Баварії ви зустрінете місто, шо починається на Markt-, ви будете знати, шо оригінальна назва — це те, шо іде після цього слова.

Як і в кожному баварському місті, тут є травневе дерево — талісман, що захищає робітників різних професій, які на дереві згадуються. Але тутешнє дерево відмінне, бо тут висять таблички гірської рятувальної служби (Bergwacht) та двох гірських товариств: місцевого Fichtelgebirgsverein та Німецького альпійського товариства (Deutsche Alpenverein). Марктредвіц є одним з міст, яке знаходиться на межі природного парку Фіхтельґебірґе:

Гірські товариства — це волонтерські організації, які займаються корисними речами для тих, хто проводить час у горах. Зокрема за маркування стежок відповідають саме вони. Так от, цікаво бачити їх шильдики на травневому дереві.

У Марктредвіці цікаві номери, видно, не без впливу фанатів продукції Apple:

Біля цієї машини ви бачите олдскульний паркомат. Працює він як механічний годинник: кидаєш монетку, і він виставляється на час до 120 хвилин. Годинник тікає.

Коротше, платне паркування у Німеччині існує дуже давно:

Так виглядає меморіал жертвам війн. Практично завжди перша і друга світові разом, ніде не бачив, шоб тіки друга згадувалася:

Прикордоння з Чехією — специфічне з точки зору історії місце. Саме тут поселилися ватники, яких депортували за те, шо колись радо вітали Гітлера на чеських землях. Це одна з причин, чому тут можна побачити хрущовки:

Іще одна історична деталь:

Вулиця Гіршмана. Отто Гіршман(1885–1952), обербургомистр [мер] у роках 1918–1933 та 1948–1952.

Мусив бути дуже популярний бургомистр. Коли нацисти прийшли до влади, вони скасували міське самоврядування, містами стали керувати голови місцевих обкомів партії, куди бургомистр вступати не захотів, тому його прибрали з посади (це усе, шо мені вдалося про нього дізнатися).

За цим знаком ви бачите чотириповерхову стоянку, яка ще й безкоштовна. Це не те, шо очікуєш побачити у 20-тисячному містечку, але воно є найбільшим у околиці, стоянку побудував торговельний центр, шоб сюди приїжджали з усіх навколишніх сіл:

Вулиця на честь сорту пива «цойґль», шо зустрічається лише у Франконії та Верхньому Пфальці:

Це так зване домашнє пиво, яке традиційно вариться кооперативами людей, тобто не броварнями (хоча зараз уже й броварнями теж). Домашнє пивоваріння не тільки у Німеччині не заборонено, а й вітається.

Ратуша: