Блюденц ІІ: місто

Вокзал, в стилі австро-баварського села:


В принципі, якщо передати Блюденц однією фоткою, то вийде так:


У Німеччині залізниця поступово втрачає свої позиції у перевезенні товарів, все більше це робиться автобанами. У Альпах, навпаки, товарняки лишаються актуальними, а плани їбашення трансальпійських залізничних тунелів роблять їх ще більш конкурентними. Саме тому в такому маленькому містечку на вокзалі у Форарльберзі стоїть товарняк, а в аналогічному баварському містечку його нема.

Форарльберґ узагалі, я казав, шо є другим найбагатшим штатом після Відня?


Не казав? Ну тепер кажу. Це феномен альпійського регіону, до якого несподівано потекли гроші, і зовсім не з туризму. І якщо Швейцарія типу дві світові війни не завоювувалася, то це не можна сказати про Форарльберґ, Баварію, Південний Тіроль (Італія), Рона-Альпи(Франція). А це все найбагатші регіони відповідних країн.


Так, не забути трольнути секту незаскленого балкона:


Іспанія? Ні, альпійський регіон. Сонце тут їбашить будь-здоров, навіть узимку:


Автобус, шо їде в гори, жовтий. В Україні автобуси жовті, бо водії перед тим, як сісти за кермо, виколюють собі очі. У горах автобус і справдні погано видно, особливо на серпантинах, тому він жовтий, як і в Ліхтенштейні:


А от міському автобусу яскраві кольори уже не потрібні, він зелений:


У кожному гарному альпійському місті ратуша має бути якомога потворніша.


Австрія, Форарльберґ, Блюденц:


Символом міста є єдиноріг:


Пам’ятник повстанцю Бернарду Рідміллеру, простому мешканцю Блюденца, шо в 1799 році очолив захисну кампанію проти французької окупації Наполеона. На пам’ятнику Рідміллер люб’язно показує військам окупантів, де знаходиться місто Нахуй З’їбальцеве: