Блюденц (Bludenz) І: заводи

З населенням 13 тисяч Блюденц є невеличким альпійським містечком у центрі Форарльберґа. Про те, шо тут розташовані найважливіші виробництва штату і Австрії, ніхто б не міг подумати:


У Блюденці виробляють дві речі, які я обожноюю — пиво і шоколад.

Шоколад
Шоколадна фабрика Milka-и знаходиться саме тут з 19 століття.


Ця фабрика виробляє шоколад для усієї Австрії, Швейцарії та частково Німеччини. Я не знаю, наскільки розповідь про альпійське молоко є найобкою, але ось вам фотопруф — фабрика Milka-и в Альпах:




Усередині є невеличкий а ля музей та магазин з усім асортиментом шоколаду. Звісно, шоб затаритись.

Привокзальна площа. Milka знаходиться просто навпроти вокзалу, бо в кінці 19 століття це було стратегічно:


Пиво
У Форарльберзі, як я писав, є чотири броварні, але найбільшою є саме ця — броварня Fohrenburger. У логотипі єдиноріг — це не тролінг і не жарт (як стало зараз у ваших інтернетах): єдинорогом є символ міста Блюденца. Навіть не знаю, чому:


Завод:






У пляшках шось пиво на заводі не продається, але практично цілодобовий бар-ресторан там є. Дуже годне пиво, як я вже писав.

Князівство Ліхтенштейн з вікна автомобіля

Країна мені дуже сподобалась, це певно перша країна такого розміру, яку я б хотів відвідати ще, незважаючи на те, що проїхав її усю (але так толком і не подивився).

Ось так вона виглядає. На цьому відео ви побачите особливості місцевої інфраструктури, деяких з яких немає ані в Австрії, ані у Швейцарії:
— горизонтальні світлофори. Чесно кажучи, не пам’ятаю, де вони ще у Європі є. У мене горизонтальні світлофори асоціюються з Китаєм, там багато цього добра. У США вони теж трапляються місцями. Але чому тут?
— жовті зебри — це швейцарська фіча;
— острівець з трави у місці, де дорога робить зиг-заг (1:18). Такі штуки ставлять на в’їзді в кожне місто для тих, кому ліньки знижувати швидкість з 80 (типове обмеження за містом) до 50. Це практикується у Нідерландах;
— типову міжміську трасу з узбіччям (для велосипедів?), 1:20;
— «розумні» світлофори, з 2:48. У Ліхтенштейні їх юзають не для регулювання руху (там руху як такого нема), а для його заспокоєння. На відео ви бачите, як світлофор автоматично перемикається на зелений, коли я до нього під’їжджаю. Так виглядає проїзд усіх світлофорів у країні: гальмуєш до 30 км/год, під’їжджаючи до світлофора, і їдеш далі, бо він за цей час перемикається на зелений. Геніально! Якщо світлофор не перемкнувся на зелений, значить, з перпендикулярного боку машина під’їхала першою. Такий метод заспокоєння руху аналогічний до перехресть без пріоритету, але не вимагає повної зупинки на кожному перехресті.

Іше у Ліхтенштейні висаджує, шо всі машини з номерами Ліхтенштейна, відчуваєш себе десь на іншому континенті, бо дизайн номеру відрізняється як від швейцарського, так і від уніфікованого європейського. Про це буде згодом.

Аналогів у світі нема

Той, хто вживає цю фразу, демонструє власну необізнаність про те, шо робиться у світі. Об’єм знань та генерація нових ідей зросли до такого рівня, шо неможливо шось придумати і сподіватися, шо більше до такого ніхто у світі не додумався. Додумався, і ще й кілька разів. Уже багато десятків років Нобелівські премії не видають тій самій людині, а в деяких галузях (наприклад, фізика частинок) проекти стала настільки складними, шо там в принципі важко виділити якусь одну людину, відповідальну за їх реалізацію.

У статтях, що робляться на підставі даних з Великого прискорювача адронів (LHC) — сотня авторів, більшість з яких на очі ту статтю не бачила. Можливо, Нобелівський комітет з фізики буде в майбутньому видавати премії інститутам, а не окремим людям, як це робиться з премією миру.

Тесла, Ауді чи Вольво ніколи не кажуть «аналогів у світі немає», говорячи про свої проекти автономних автівок, хоча могли б. Вживати таку фразу у своїй лексиці — це провінційність і необізнаність.