До речі, так

Під час катастроф правильне інформування — це взагалі найважливіше. Позиція багатьох, шо якщо приховувати правду якомога довше, то це не спричинить паніки. Це хибна позиція:


Ніколи не стикався, але якщо літак не розбився а, скажімо, пішов на посадку в інший аеропорт, шо пише табло в цьому випадку?

Mayday

Зі здивуванням для себе дізнався, шо в надзвичайних ситуаціях вживається не сигнал SOS, а сигнал Mayday. SOS — то була абревіатура від «врятуйте наші душі», у той час як mayday, на перший погляд, не має ніякого сенсу.

Насправді слово походить з французького m’aider, шо є скороченням від «venez m'aider» («допоможіть мені»). Обрали його, бо в англійській мові нема інших слів чи фраз, з якими можна було б його переплутати. Тому універсальним сигналом допомоги в авіації є «mayday» (повторене кілька разів).

Не знаю, чи можна в день катастрофи постити гумористичні відео, але запощу:

Оскільки «mayday» обрано саме для уникнення ситуацій, показаних на цьому відео, то в реалі цього б не могло статися: mayday уже само по собі означає якусь жопу. Я підозрюю, шо теж є якісь стандартні повідомлення, які сконструйовані так, шоб не виникло непорозумінь на кшалт sinking/thinking, але ліньки ці фрази гуглити.

Бля

«
Kolomojskijs Souveränität im Gebrauch der „Materschtschina“, der russischen Kampfsprache aus der Welt der Gefängnisse und Bordelle, beschäftigt dieser Tage die ukrainische Öffentlichkeit.
»,— пише FAZ

«Франкфуртська загальносуспільна» газета — ну не жовта повністю, але трошки заплямована жовтизною, як ніби хтось її періодично юзає для підтирання дупи. Утім, зацитований фрагмент — це, в принципі, лише на 20% провина журналіста. Уявляю, як це було: журналіст поїхав до Києва, і сидячи в якомусь дорогому ресторані, який дуже дешевий завдяки курсу гривні, питає свого українського знайомого — такого ж «ретельного» журналіста, з якої-небудь Укрправди або, прости Господи, Дзеркала тижня:
— Вася, скажи мені please, а шо таке Materschtschina?
— Юрґен, Materschtschina — це російська мова, якою говорять зеки і простітуткі.

І Юрґен, ретельний журналіст франкфуртського часопису, не турбується, звичайно, тим, чи в Україні повії працюють у борделях: звичайно, так, а як ще може бути? Нелегальна проституція? Дас іст унорднунґ! Йому навіть на думку не може спасти, шо «простітутка» — це така фігура мови, яка взагалі не має ніякого стосунку до платного сексу, шо він тіки шо, власне, з «простітуткою» сидів за одним столом, і шо його співрозмовник вживає Materschtschina через кожне слово і одночасно пише статті, шо засудужують її.

Не можна звинувачувати німецького журналіста і в тому, шо він не знає, шо по понятіях матюкатися категорично заборонено, і шо жоден бандит не вживає матюків, а культура засуджувати вжиток заборонених слів прийшла, зокрема, з тюрми — це такий різновид релігійного культу.

Тому німецький журналіст повертається додому і пише: «Матерщіна — це бойовий російський сленг із світу борделів та тюрем».

— Слухай, Вася, а переклади мені ше пару слів. От шо таке гандон, наприклад?
— Ну я тобі сказати, Юрґен. Г****н — це презерватив. Уживаний презерватив.
— Ага, поняв, дякую. А підараси — це хто такі?

І далі він пише:
«
„Päderast“, „Schlampe,“ „Benutzer gebrauchter Präservative“, die Worte, mit denen Kolomojskij seine Kritiker beschrieb, sind zwar auch in der Ukraine nicht das Vokabular Höherer-Töchter-Schulen.
»

Тут можна посміятися, а можна і спитати себе: а чи міг у нього бути шанс написати щось інше? Чи сказав би йому хтось правду? Чи зміг би хтось йому пояснити, чому лексику, яку можна почути на вулиці, в офісі, будмайданчику, відділку міліції, категорично не можна вживати політикам? І чому засуджувати будуть в першу чергу ті, хто її сам уживає?

А знаєте, шо буває, якщо в суспільстві немає забороненої лексики? Тоді ЗМІ три дні обсмоктують, чи показував міністр фінансів Греції фак німцям, чи ні. Він казав, шо не показував, а відео — фейк. Експерти починають аналізувати, як рухається тіло, коли рука показує фак, і доходять висновку, шо відео не фейк.

Отака хуйня, малята.