Австралія — одна з двох країн у світі, де велосипедисти усіх вікових груп зобов’язані носити шолом, за порушення загрожує штраф, а навіть тюрма. Друга країна — це Нова Зеландія, яка скопіпейстила австралійське законодавство. Заразу ще спробували поширити в Ізраїлі, але швидко скасували.
Особливістю України є те, шо прихильниками шоломної релігії є велосипедисти — у них якийсь стокгольмський синдром виробляється. У інших країнах (включно з Австралією) шолом впровадили або хотіли впровадити люди, які на велосипеді ніколи не їздили.
Другою особливістю України є, шо 100% прихильників шоломів завжди аргументують це... ременем безпеки в автомобілі. Якась дивна, збочена логіка: таким же чином можна це арґументувати каскою на будмайданчику. Ну а шо: ви ж носите каску на будмайданчику? Значить, на велосипеді треба їздити в шоломі.
При цьому абсолютно ігнорується факт їзди більшості населення у картонних коробках з мотором, де немає ременів безпеки, водії ігнорують всі правила дорожнього руху, при цьому говорять по телефону і розраховуються з пасажирами під час їзди. Тобто мало того, шо ця картонка, потрапивши у навіть мале ДТП, нанесе своїм пасажирам максимально тяжкі травми, водії ше й роблять усе від себе залежне, шоб у нього потрапити.
Так от, пані і панове, в Австралії після впровадження шоломного законодавства кількість велосипедистів радикально зменшилася. Ось хороша стаття на цю тему:
Australia's helmet law disaster.
1. Я завжди арґументую, шо зменшення кількості велосипедистів є небезпечним з точки зору ДТП: чим менше велосипедистів, тим менше їх очікують на дорогах, тим менше автомобілісти вміють з ними поводитись. Під час навчання у автошколі мені траплявся принаймні 1-2 велосипедисти під час заняття (а мешкаю я не в Амстердамі, у нас їх не дуже багато в принципі). Ми відпрацьовували всі типові ситуації: обгон (велосипедист їде по дорозі), випередження (велосипедист на велодоріжці), їзду за велосипедистом по вузькій вулиці (місця для обгону недостатньо — має бути 1.5 м збоку). Саме тому в Байройті їздять на велосипеді навіть з дуже малими дітьми: це безпечно. Якщо ж велосипедистів мало, то у автомобіліста не розвивають навичок поводження з ними, це призводить до частіших ДТП. Таким чином шолом створює ДТП.
2. Однак, у статті вище є інший арґумент: люди, що не займаються фізичними вправами, частіше хворіють (їх лікування коштує дорожче) і менше живуть. Тобто, з одного боку, шолом, які в теорії має рятувати від травм голови, насправді не тільки майже не рятує, а й збільшує смертність:
«
British research suggests life years gained through cycling outweigh years lost in cycling fatalities by a factor of 20:1. A recent study of users of Barcelona's public bike hire scheme puts this ratio at 77:1.»
Це там ше не враховано смертність у картонках, бо австралійці замість велосипедів юзають звичайні автомобілі. Якщо ж 50% пасажирів українських маршруток пересядуть на велосипеди, їх шанси прожити довго подвійні: перше, за рахунок некористування небезпечним транспортом і друге, за рахунок покращення здоров’я систематичним фізичним навантаженням.
3. Іше відомий ефект — хибне відчуття безпеки (false sense of security) або компенсація ризику (risk compensation). Багато велосипедистів вважає, що шолом дає їм якусь магію, і починають їздити дуже небезпечно. Скіки я чув від прихильників культу шолому, як вони в’їбалися в фуру і не вижили б без шолома. Ееее, а зберігати безпечну відстань не пробували? Їхати трохи повільніше, башкою крутити на 360°, юзати гальма — оце все. Цей ефект працює і в зворотній бік: дослідження показують, шо автомобілісти тримають більшу бокову відстань, якщо велосипедист їде без шолома, і меншу, коли їде з ним. Шолом дає прихований сигнал, шо це небезпечний вид транспорту (і цей же прихований сигнал є причиною, чому він зменшує кількість велосипедистів).
Шоломна пропаганда — зло.
4. Слід нагадати, шо ця аргументація стосується
лише і тільки велосипеда, лише і тільки в місті. Єдиної теорії, що відповідає на питання життя, смерті і Всесвіту, не існує (ну тобто існує, але це 42), як би кому не хотілося протилежного. Тобто, якщо вам хочеться підтвердження, то підтверджую, що:
— пристібатися триточковим ременем треба в автомобілі спереду і ззаду, у спортивному автомобілі на гоночній трасі — обов’язковий шолом і п’ятиточковий ремінь (такий, яким дитина пристібається до дитячого крісла);
— пристібатися двоточковим ременем треба у міжміському автобусі. Правда, коли ви єдиний пристібнутий пасажир, вас все одно покалічать інші пасажири, шо літатимуть по салону;
— пристібатися триточковим ременем треба у маршрутці. Якщо в маршрутці нема ременів, треба ходити пішки, їздити на велосипеді без шолома чи на тролейбусі/великому автобусі — це набагато безпечніше;
— пристібатися двоточковим ременем треба в літаку, бажано протягом усього польоту, а не лише коли горить лампочка;
— шолом треба носити на будмайданчику, на заводі чи в шахті;
— на велосипеді шолом потрібен в ситуаціях швидкої (>30 км/год) їзди, а також їзди по непередбачуваній поверхні (зокрема downhill);
— на мотоциклі/мопеді. Хоча я б аргументував, шо до 30-40 км/год у місті можна обійтися (на Криті, наприклад, так і є). Цікаво, шо влітку в Німеччині мотоциклетний шолом дає неписане право їхати в пробці між рядами (автомобілі будуть пропускати, як швидку), бо він гріється, а ніхто не хоче, шоб мотоцикліст отримав сонячний удар і звалився.
Ніщо з вищеперерахованого не можна вжити для обґрунтовування шоломної релігії на велосипеді, так само, як мусульманський проповідник не може цитувати Євангеліє, а буддистський монах не може цитувати Коран. Питання, «чому не можна», не розглядаються: це ви маєте навести
обґрунтовані арґументи, чому можна. «В нього є колеса» до обґрунтованих арґументів не належить (так само як «він теж циліндричної форми» при порівнянні самі знаєте, чого з самі знаєте, чим).
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
