noddeat

Ойпен є столицею нечисленної німецькомовної спільноти Бельгії, яка, у свою чергу, знаходиться у франкофонній Валонії, займаючи прикордонну з Німеччиною територією. Не просто так: до Першої Світової Ойпен належав до Прусії, але внаслідок Версальської угоди райони Ойпен і Малмеді були анексовані Бельгією. Внаслідок цього частина залізниці, що з’єднувала тепер вже бельгійський Ойпен з Малмеді та Люксембурґом, стала проходити Німеччиною, тому і її Бельгія собі забрала, що призвело до утворення залізниці-анклаву:

З того часу на вокзалі Ойпена замість «DB» лишилася літера B:

Звичайно, складно було уявити, шоб нацисти, шо прийшли до влади в 30-х, не захотіли закримнашити Ойпен:

Це сталося 18 травня 1940 року. Віджали тоді не тільки Ойпен і Малмеді, а й десяток інших бельгійських містечок, шо ніколи не були частиною Прусії, але були успішно «звільнені» від бельгійських бандерівців. У Вікіпедії циркулює поштівка тих часів зі штампом «Ойпен наш»:

Насправді на штампі написано: «Ойпен. Повернення додому до Великої Німецької Батьківщини»

Однак, „Крим“ був „наш“ лише 5 років, після чого Бельгія відновила свої кордони станом на кінець Першої Світової. У Ойпені та Малмеді бельгійська влада здійснила денацифікацію, шо означало, шо практично всі чоловіки сіли в тюрму, бо незалежно від того, були вони нацистами чи ні, вони служили у вермахті примусово.

Бельгійські репресії, однак, були дуже гуманними порівняно з тим, шо діялося, наприклад, у Польщі та Чехії, які більшість німців вигнали нахуй, а тим, шо лишилися, не дали користуватися німецькою мовою. Ані в Польщі, ані в Західній Чехії німецькомовних сіл не лишилося. А в Бельгії є:

Сталося це, скажімо так, не відразу: офіційний поділ Бельгії на німецькомовну, франкофонну та нідерландськомовну спільноти стався у 1963 році. Приблизно з того часу німецькомовна Бельгія отримала автономію у справах, що стосуються культури і освіти, а в Ойпені тепер є свій парламент і уряд, що займаються цими справами:

З того часу німецькомовні бельгійці стали найбільш лояльними громадянами країни, а оскільки їх мало, вони змушені були стати поліглотами:

Відчинено

Більшість вивісок у Ойпені двомовні, французькою та німецькою:

Почекайте, ви хочете сказати, шо стоматолог французькою називається LSD? Гагага

Звичайно, офіційні установи та пошта спілкуються двома мовами:

Суд першої інстанції. Прокуратура

Мовне питання — це потенційно срачегенерувальна тема в Бельгії: це вам не Швейцарія, не Канада і не Україна, де загалом народу срати, якою ви мовою розмовляєте. У Бельгії вас принципово не розумітимуть, якщо ви у Фландрії будете говорити французькою, а у Валонії — нідерландською. Але тут не так, у Ойпені з вами будуть говорити всіма трьома мовами. Паркувальний автомат, наприклад, мене трьома мовами привітав зі святами і сказав, шо сьогодні платити за стоянку не треба: