Німецькомовна Бельгія ІІ: Кельміс (Kelmis), а колись Нейтральний Мореснет

Колись у цьому місці знаходилася цинкова шахта, яку між собою не змогли попилити Прусія та Нідерланди. В результаті у 1816 році вони домовилися, шо територія шахти буде нейтральною зоною, типу як зараз Шпіцберген. Так утворився Нейтральний Мореснет, який проіснував сто з гаком років. Як згадка про те, вулиця, що у Нідерландах веде до потрійної точки DE-BE-NL, називається вулицею Чотирьох Кордонів, адже протягом тих ста років там же перетинався і кордон з Мореснетом:


Формально суверенітету Нейтральний Мореснет не мав, обидві країни спільно його адміністрували. Після незалежності Бельгії у 1830 році вона стала адмініструвати його замість Нідерландів. Однак, певну автономію Нейтральний Мореснет таки мав, а ше сюди приїжджали, шоб відкосити від армії. Однак, цю лавочку прикрили: і Прусія, і Бельгія стали забирати звідси тих, хто хотів відкосити.

Шахта, основний роботодавець тут, з часом занепала, а тому пішли розмови про статус території. Вона могла стати ще одним Монако чи Ліхтенштейном, але не склалося: нейтральності Мореснета поклала край Перша світова війна. Тоді спершу Прусія віджала його, а по війні — Бельгія, заразом прихопивши пруські міста Ойпен і Малмеді.

Мореснет перейменували на Кельміс, бо в Бельгії вже є ще одне містечко Мореснет, яке знаходиться поруч. Чи шось лишилося з тих часів? Кажуть, шо прикордонні стовпчики ше існують, але я не мав часу і натхнення їх шукати, тому відвідав лише Кельміс.


Про те, шо це була інша країна, радше нічого не нагадує. Кельміс цікавий нині лише своєю належністю до німецькомовної Бельгії.




Складно в це повірити, але тут навіть є велодоріжки. Ну як, є:


І паркінг!


Вуличні таблички місцями двомовні,


а місцями ні:


На дорозі ростуть дерева, які також унеможливлюють стоянку перед зеброю:


Словом, затишне містечко, чи то пак, село:


Їдемо далі. На дорозі стоїть знак «проїзд заборонено», ремонтні типу роботи. Зупиняюсь, втикаю. Підходить якийсь місцевий мужик:
— Ґутен таґ! Їдьте без проблем далі!
— Та? Ок, дякую.
Прям як у Італії, ггг. Наступного дня я спробував повторити цей фокус у іншому (нідерландськомовному) бельгійському місті, але нічо не вийшло.