noddeat

Неодноразово чув це від різних знайомих, але ніколи не відчув цього на собі. Авжеж, не завжди мапи є актуальними, тож часто навігатор пропонував розвернутися на автобані з відбійником, поїхати під «цеглину» чи повернути праворуч там, де можна їхати тільки ліворуч, однак, жодного разу у мене не виникло бажання не дивитися на знаки та слухати лише навігатор.

Якщо ж дороговкази суперечать тому, шо показує навігатор, я довіряю їм: утім, тут ше я знаю місцеву дороговказну систему і тому можу оцінити, який маршрут оптимальніший: за навігатором чи за знаками. У Німеччині, наприклад, дороговказ на синьому фоні — автобан (швидший маршрут), дороговказ на жовтому фоні — міжміська траса (повільний, але екологічніший маршрут). Навігатор же показує те, як його рахувати маршрут налаштували.

Я думаю, шо люди, в яких навігатор вимикає мислення — це так звані аудіали, для них звук пріоритетніший за текст. Тоді є проста порада: вимкнути звук. У вбудованих навігаторах він взагалі не потрібен, адже інструкції показуються не тільки на самому навігаторі, а й на табло між спідометром і показником оборотів двигуна:

Замість голосу воно просто бібікає за 2 км, 1 км, 500 м і 200 м, шоб водій подивився на табло і зрозумів, шо треба повертати. Безумовно, без звуку водії-аудіали мають менше шансів розконцентруватися та перестати звертати увагу на дорожню ситуацію.

Я особисто по можливості користуюся навігатором під назвою «аркуш паперу»: складаю маршрут на Google Maps та виписую основні вузли на папері (номери автобанів, номери з’їздів, назви, на які тре дивитися на дороговказах). Аркуш паперу вішається на видному місці та періодично проглядається. А власне навігатором я користуюся, коли треба потрапити в мало позначену на дороговказах точку в незнайомому місті.