Чому повний шлагбаум ліпший від напівшлагбаума?

Повний шлагбаум намертво блокує дорогу і тротуар, тоді як напівшлагбаум перекриває лише праву частину, а тому його можна об’їхати:


Теоретично напівшлагбаум має бути безпечнішим, бо немає небезпеки, шо машина, яка почала їхати під час закриття шлагбаума, опиниться на колії й не зможе їхати. Теоретично. На практиці ж відкрита половина дороги лише запрошує альтернативно обдарованих водіїв об’їжджати закритий шлагбаум і помирати після зіткнення з потягом.

Як я писав, стаж водіння на наявність мізків не впливає, ось оцьому водієві мерседеса було 46 років:

© BR, за посиланням більше фоток

Жоден пасажир електрички не постраждав, у потяга тіки «бампер» трохи покоцався. Після зіткнення з автівкою він тягнув її по колії 200 метрів, водій помер на місці:


Я думаю, поступово в країні всі шлагбауми стануть повними. Шо мені не подобається тут, так це відсутність попереджувальних табличок з черепом, кістками, статистикою, скільки ідіотів здохло в країні і скільки саме на цьому переїзді. Це не коштує якихось великих грошей, а могло б врятувати трохи життів. На жодному переїзді в жодній країні не бачив таких плакатів, а шкода.

На автобані з високою швидкістю

Вперше у житті їхав на машині з максимальною швидкістю, шо вона може їхати. Не планував цього, але було сонячно і сухо, а автобан прямий і з мінімумом машин, тож нога сама натискала на газ, аж поки педаль не вперлася в підлогу. 176 км/год, з гірки місцями доходило до 179. Шо цікаво, не було взагалі страшно так їхати:

Двигун трициліндровий 1,2 л, шо дає потужність 60 кВт при 5750 обертах на хвилину. Паспортна максимальна швидкість 175 км/год, що досягається на горизонтальній поверхні. На підйомах вона падає до 166-168.

Це стереотип, шо на машинах зі слабим двигуном не можна швидко їхати: такі машинки довго розганяються, але вже як набрала швидкість, то їде.

Споживання палива на максимальній швидкості десь 7 л/100 км, шо цілком непогано. В документах пишуть, шо вона спалює 4,5 л, але це вони мали на 80 км/год міряти, бо потім ми з’їздили 100 км на постійній швидкості 100 км/год і там вийшло 5 л.

Взагалі це цікава задача — порахувати оптимальне співвідношення часу, швидкості й споживання палива, час і паливо тут мають бути мінімально можливими, звісно. Вважається, шо найбільша швидкість з економічним споживанням палива знаходиться у автомобілів між 80 і 110 км/год (остання передача і 2-3 тищі обертів), потім споживання починає зростати експоненційно, тому я думаю, шо рекомендована урядом швидкість 130 км/год в принципі є доброю для відстаней до 500 км.

У Німеччині діє Rechtsfahrgebot — обов’язок їхати правою смугою, ліві смуги тільки для обгону. Звичайно, нема сенсу повертатися в праву смугу, якщо в цей же момент доведеться знову обганяти, але як тільки з’являється достатньо велика дірка, треба негайно повернутися в праву смугу (навіть якщо через хвилину знову обганяти тре). Недотримання цього правила збільшує ймовірність потрапляння у ДТП. Ось що буває, коли не дотримуватися Rechtsfahrgebot-у (на 1:35):

Взагалі ліва смуга — небезпечне місце, якого краще уникати. Ви ж розумієте, шо відбійник захищає лише від легкових автівок? Якщо з зустрічної смуги прилетить фура — це смерть на місці (а це трапляється не так рідко, як можна б подумати).

Англомовні "MGIMO finished" пропагандистські боти

Не тільки кирилічний інтернет зафлуджується пропагандистськими ботами, дещо перепадає і англомовному (і не тільки). Якщо на якомусь форумі, блозі чи реддіті є слово «Ukraine», туди обов’язково прилетить шось таке:


Цікаво, шо ці боти і справді можуть бути випускниками МГИМО: англійська доволі добра, хоча в автора була мета закосити під українця, тому вона могла бути і гіршою. Тролінг вийшов дуже товстим, бо «антифашист» хуйово знає історію нацистських злочинів: тоді не тільки не пишалися етнічними чистками, а й усіляко їх приховували, а тим паче не анонсували концтабори і те, шо там відбувалося.

Але навіть якби він (вона) трошки тонше потролив, автора видають дві речі:
— нік, природно. росіяни часто самі вірять у придумані собою стереотипи;
— фраза «я тяжко працюю на благо своєї Батьківщини». Українець, навіть виборець Ірини Фаріон, ніколи б так не написав, бо тяжко працювати можна тільки на себе і свою родину. Це доволі суттєва культурна різниця пояснює, чому ці дві в багато чому ідентичні країни політично настільки різні.