noddeat

Крім королівських замків, у Шванґау можна ше подивитися на гори. Для цього є сенс сісти на канатну дорогу, що довезе до вершини гори Теґельберґ (1707 м):

Нижня станція канатної дороги:

Ця станція знаходиться на висоті 800 м. Саме тут, у Альґої, починаються Альпи:

Абсолютно рівнинний край зненацька перетворюється в гори:

Чи підніматися канаткою — це cheating? Називайте це як хочете, але коли я з вікна кабінки побачив це, я подумав, шо мені слабо сюди піднятися пішки»:

Верхня станція канатної дороги. Зверніть увагу на запас дрів:

Звідси видно ось ці два озера — Форґензе і Банвальдзе, біля Форґензе знаходиться Фюсен:

Крім того, звідси стрибають на парапланах:

Канатна дорога — це не тільки для того, шоб нічого не робити, це ше й для того, шоб почати свій шлях далі. Наприклад, до гори Брандершропфен:

Таблички тут дизайнили явно троллі. Спершу тебе попереджують, шо у Альпах під захистом перебувають пташки, а не люди:

Потім тобі кілька разів пишуть «не йди туди, здохнеш». Потім ти зустрічаєш кущ з табличкою «Бог — це любов», шо, вочевидь, розуміти слід як останній шанс покаятися перед смертю:

І кульмінація — це табличка з текстом: «Ше живий? Хуяссі. Ну добре, зараз ти точно здохнеш, але поки шо ось кілька правил»:

Остання табличка уже не жартувала. З'явились троси — поганий знак:

По ходу, на тросах доведеться лізти аж до вершини, де, як це водиться, встановлений логотип Бога:

Я не пішов туди, якшо чесно, бо злякався, шо не встигну на закриття канатної дороги, а спускатися аж донизу не хотілося. Сумний досвід показує, шо краще не долізти до вершини, але зато дістатися донизу.

Утім, краєвидів нафоткав тим не менш: