![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Jul. 14th, 2014
У Німеччині кожен будинок, що з’явився з часів масової автомобілізації, має свій підземний чи надземний гараж, а також місце для стоянки. Це не тому, шо забудовники про це подумали, це регулюється законодавством, зазвичай на штатовому рівні.
У Баден—Вюртемберзі — центрі німецької автомобілізації — це регулюється Штатовим порядком будівнцтва (Landesbauordnung), де схема проста: одна квартира — одне місце для стоянки. У випадку великих приміщень типу супермаркета, заводу чи церкви треба побудувати стільки стоянок «скільки необхідно, з урахуванням наявності громадського транспорту». Якщо забудовник не виконав це розпорядження, муніципалітетвидає пиздюлів стягує з нього бабло, на яке сам будує місця для стоянки.
У Баварії теж є Bauordnung, але там лише написано, що кількість місць для стоянки визначається наказом Міністерства внутрішніх справ, який лаконічно називається «Наказ про будівництво і ужиток гаражів, а також кількість обов’язкових місць для стоянки». Баварці підійшли до проблеми з баварським педантизмом, і в наказі ви можете дізнатися, що у театру має бути 1 стоянка на 5 місць для сидіння, а на цвинтарі — одна стоянка на кожні 1500 m². Для житлових будинків теж діє загальне правило «одна квартира — одне місце для стоянки».
Для університетів діє правило «1 стоянка на 10 студентів», шо було б і нормально з урахуванням того, як багато студентів їздять на велосипеді/автобусі, але в університеті є ще працівники, наявність яких чомусь в нормах не враховується, і зі стоянкою в баварських університетах завжди жопа.
Тут слід зазначити, шо жодне розпорядження не фіксує, шо стоянка буде безкоштовною. Найбільш екстремальний випадок — це стоянка в гаражі під хмарочосами Франкфурта, оренда якої на місяць коштує приблизно стільки, скільки квартира, тому навіть пафосний офісний планктон їздить на трамваї.
В житлових кварталах стоянка коштує від 15 до 50 єврів на місяць, вулиці з безкоштовною стоянкою теж існують, але вони завжди зайняті машинами по всій довжині. Я от, наприклад, не можу взагалі пригадати часу, щоб я вийшов з дому, а навпроти було вільне місце (а машини кожен раз різні, це не те шо хтось на два роки лишає їх).
Разом з тим, за моїм будинком є великий гараж, який повністю відповідає нормам, відповідно місць для стоянки там хоч усрись, але вже за 30 ойро на місяць.
У Баден—Вюртемберзі — центрі німецької автомобілізації — це регулюється Штатовим порядком будівнцтва (Landesbauordnung), де схема проста: одна квартира — одне місце для стоянки. У випадку великих приміщень типу супермаркета, заводу чи церкви треба побудувати стільки стоянок «скільки необхідно, з урахуванням наявності громадського транспорту». Якщо забудовник не виконав це розпорядження, муніципалітет
У Баварії теж є Bauordnung, але там лише написано, що кількість місць для стоянки визначається наказом Міністерства внутрішніх справ, який лаконічно називається «Наказ про будівництво і ужиток гаражів, а також кількість обов’язкових місць для стоянки». Баварці підійшли до проблеми з баварським педантизмом, і в наказі ви можете дізнатися, що у театру має бути 1 стоянка на 5 місць для сидіння, а на цвинтарі — одна стоянка на кожні 1500 m². Для житлових будинків теж діє загальне правило «одна квартира — одне місце для стоянки».
Для університетів діє правило «1 стоянка на 10 студентів», шо було б і нормально з урахуванням того, як багато студентів їздять на велосипеді/автобусі, але в університеті є ще працівники, наявність яких чомусь в нормах не враховується, і зі стоянкою в баварських університетах завжди жопа.
Тут слід зазначити, шо жодне розпорядження не фіксує, шо стоянка буде безкоштовною. Найбільш екстремальний випадок — це стоянка в гаражі під хмарочосами Франкфурта, оренда якої на місяць коштує приблизно стільки, скільки квартира, тому навіть пафосний офісний планктон їздить на трамваї.
В житлових кварталах стоянка коштує від 15 до 50 єврів на місяць, вулиці з безкоштовною стоянкою теж існують, але вони завжди зайняті машинами по всій довжині. Я от, наприклад, не можу взагалі пригадати часу, щоб я вийшов з дому, а навпроти було вільне місце (а машини кожен раз різні, це не те шо хтось на два роки лишає їх).
Разом з тим, за моїм будинком є великий гараж, який повністю відповідає нормам, відповідно місць для стоянки там хоч усрись, але вже за 30 ойро на місяць.
Летовище Шляйсхайм є найстарішим чинним летовищем у Німеччині, що діє з 1912 року. Знаходиться воно під Обершляйсхаймом десь у 25 км від головного аеропорту Мюнхена, що робить його відвідання зручним, якщо є трохи часу до вильоту, а їхати до Мюнхена не хочеться:
Летовище збудували у 1912 році для потреб Баварського королівського льотного батальйона (Königlich Bayerische Fliegerbataillon), який під час Першої світової літав аж у Палестину у складі німецько-турецької групи армій Йилдирим. Внаслідок Версальського договору баварський батальйон розформували, а летовище використовувало переважно для навчання пілотів. Оскільки поруч з летовищем знаходиться замок, ангар для літаків мусили збудувати у традиційному баварському стилі:
Коли нацисти прийшли до влади, то летовище стало використовувати Люфтваффе, але теж тут була школа пілотів.
З 1945 року летовище використовувала американська армія, паралельно з тим з 1958 до 1981 — західнонімецька. Після того більше військових на цьому летовищі не було.
Після того певний час там літали рятувальні гелікоптери, а зараз — гелікоптери федеральних і баварських ментів. Летовище зараз належить товариству «Аеродром Шляйсхайм» (Flugplatz Schleißheim e. V.), яке об’єднує кілька інших товаристів, що займаються реставрацією і підтримкою як самого летовища, так й історичних літаків. Наприклад, легендарний Doppeldecker Ґустава Отто збудували майже з нуля за підтримки різноманітних контор, а BMW навіть зафігачила для цього новий мотор:
Я так і не поняв, може ця штука злетіти чи ні, але принаймні вона може їздити. Зараз більшу частину ангара займає шикарний музей авіації, що з 1992 року є філіалом Німецького музею.
На відміну від інших музеїв авіації, експозиція тут знаходиться не під відкритим небом, бо там все ще знаходиться чинне летовище.
Всі літаки знаходяться у двох залах, одну з них побудували у 90-х, і вона з’єднана з колишнім ангаром коридором:
Красиво виглядає, але влітку, проходячи цим коридором, ти відчуваєш себе огірком у теплиці (кондиціонерів, я нагадаю, в країні не буває).
У одній з зал відбувається реставрація літаків. У будні дні можна подивитися, як люди там працюють:
Взагалі чим відрізняється цей музей авіації від інших? Тут є дивовижні апарати часів початку авіації:
І експериментальні моделі, які будували для вивчення аеродинаміки:
Порше випускав мотори не тільки для тракторів, а й для літаків:
Як і BMW, зрештою. Програш Німеччини у Першій світовій був головною причиною того, чому Баварський моторний завод переключився з літаків на надземний транспорт, так.
У другій залі на вас чекатимуть дивовижні апарати вже післявоєнного виробництва:
Дуже багато тут військових літаків. Це американський літак, що належав німецьким повітряним силам (до речі, «люфтваффе» означає «повітряні сили», а тому вони так і досі називаються):
У цього літака, як ви бачите, лише один мотор, де американці написали попередження. Мені здається, якщо стояти на відстані, з якої можна це попередження прочитати, тебе рознесе на атоми ще до того, як ти прочитаєш слово «beware»:
Ну а в музеї можна подивитися страшному літаку в дупу, і нічого не буде:
Баварські повітряні сили, ха-ха:
А на гелікоптері прикордонної служби в Баварії логотип у вигляді гірського козла:
Bundesgrenzschutz (BGS) уже не існує: після вступу всіх сусідів Німеччини до Шенґена єдиний зовнішній надземний кордон лишився на Балтійському та Північному морях. Захищати країну від навали пінгвінів з Антарктики стало непотрібно:
Hint: для дітей у цьому музеї є симулятор, один типу як набір комп’ютерів з моніторами, а інший — у гелікоптері, всередину якого сідаєш і маєш майже реалістичне відчуття польоту. Дорогувато тіки беруть за це, 15 єврів за 10 хвилин (у вартість квитка не входить), я сам не пробував того.
Корисні посилання
Авіаційний ангар Шляйсхайм — один з трьох філіалів Німецького музею у Мюнхені. Решта два то:
Власне, Німецький музей
Центр транспорту: автівки та велосипеди, залізничний транспорт
Із невідвіданого залишився іще один його філіал у Бонні, навіть не знаю, шо там може бути. Німецький музей є найбільший музеєм науки і техніки у світі.
Інші музеєї авіації у цьому блозі:
Державний музей авіації, Київ
Музей польської авіації, Краків
Летовище збудували у 1912 році для потреб Баварського королівського льотного батальйона (Königlich Bayerische Fliegerbataillon), який під час Першої світової літав аж у Палестину у складі німецько-турецької групи армій Йилдирим. Внаслідок Версальського договору баварський батальйон розформували, а летовище використовувало переважно для навчання пілотів. Оскільки поруч з летовищем знаходиться замок, ангар для літаків мусили збудувати у традиційному баварському стилі:
Коли нацисти прийшли до влади, то летовище стало використовувати Люфтваффе, але теж тут була школа пілотів.
З 1945 року летовище використовувала американська армія, паралельно з тим з 1958 до 1981 — західнонімецька. Після того більше військових на цьому летовищі не було.
Після того певний час там літали рятувальні гелікоптери, а зараз — гелікоптери федеральних і баварських ментів. Летовище зараз належить товариству «Аеродром Шляйсхайм» (Flugplatz Schleißheim e. V.), яке об’єднує кілька інших товаристів, що займаються реставрацією і підтримкою як самого летовища, так й історичних літаків. Наприклад, легендарний Doppeldecker Ґустава Отто збудували майже з нуля за підтримки різноманітних контор, а BMW навіть зафігачила для цього новий мотор:
Я так і не поняв, може ця штука злетіти чи ні, але принаймні вона може їздити. Зараз більшу частину ангара займає шикарний музей авіації, що з 1992 року є філіалом Німецького музею.
На відміну від інших музеїв авіації, експозиція тут знаходиться не під відкритим небом, бо там все ще знаходиться чинне летовище.
Всі літаки знаходяться у двох залах, одну з них побудували у 90-х, і вона з’єднана з колишнім ангаром коридором:
Красиво виглядає, але влітку, проходячи цим коридором, ти відчуваєш себе огірком у теплиці (кондиціонерів, я нагадаю, в країні не буває).
У одній з зал відбувається реставрація літаків. У будні дні можна подивитися, як люди там працюють:
Взагалі чим відрізняється цей музей авіації від інших? Тут є дивовижні апарати часів початку авіації:
І експериментальні моделі, які будували для вивчення аеродинаміки:
Порше випускав мотори не тільки для тракторів, а й для літаків:
Як і BMW, зрештою. Програш Німеччини у Першій світовій був головною причиною того, чому Баварський моторний завод переключився з літаків на надземний транспорт, так.
У другій залі на вас чекатимуть дивовижні апарати вже післявоєнного виробництва:
Дуже багато тут військових літаків. Це американський літак, що належав німецьким повітряним силам (до речі, «люфтваффе» означає «повітряні сили», а тому вони так і досі називаються):
У цього літака, як ви бачите, лише один мотор, де американці написали попередження. Мені здається, якщо стояти на відстані, з якої можна це попередження прочитати, тебе рознесе на атоми ще до того, як ти прочитаєш слово «beware»:
Ну а в музеї можна подивитися страшному літаку в дупу, і нічого не буде:
Баварські повітряні сили, ха-ха:
А на гелікоптері прикордонної служби в Баварії логотип у вигляді гірського козла:
Bundesgrenzschutz (BGS) уже не існує: після вступу всіх сусідів Німеччини до Шенґена єдиний зовнішній надземний кордон лишився на Балтійському та Північному морях. Захищати країну від навали пінгвінів з Антарктики стало непотрібно:
Hint: для дітей у цьому музеї є симулятор, один типу як набір комп’ютерів з моніторами, а інший — у гелікоптері, всередину якого сідаєш і маєш майже реалістичне відчуття польоту. Дорогувато тіки беруть за це, 15 єврів за 10 хвилин (у вартість квитка не входить), я сам не пробував того.
Корисні посилання
Авіаційний ангар Шляйсхайм — один з трьох філіалів Німецького музею у Мюнхені. Решта два то:
Власне, Німецький музей
Центр транспорту: автівки та велосипеди, залізничний транспорт
Із невідвіданого залишився іще один його філіал у Бонні, навіть не знаю, шо там може бути. Німецький музей є найбільший музеєм науки і техніки у світі.
Інші музеєї авіації у цьому блозі:
Державний музей авіації, Київ
Музей польської авіації, Краків
Відповідь берлінського видання «Таґесшпігель» своїй читачці, яка скасувала передплату через необ’єктивне освітлення подій в Україні:
«
Шановна пані Малдорн!
Головній редакції шкода, шо ви більше не хочете читати нашу газету. Я прочитав вашого листа і мушу вам з прикрістю повідомити, що ви є жалюгідною жертвою російської пропаганди. Фашистів, які нібито масово зібралися на Майдані та у Криму, не існує. Росія є першою державою, що після Другої світової війни змінила кордони країни насильницьким методом, захопивши Крим. Залишайтеся вірною своїй думці, але ви правильно зрозуміли: це із «Таґесшпіґелем» не сумісне.
З повагою,
Ґерд Аппенцеллєр
»