2014-07-14
Entry tags:
Стоянки
У Німеччині кожен будинок, що з’явився з часів масової автомобілізації, має свій підземний чи надземний гараж, а також місце для стоянки. Це не тому, шо забудовники про це подумали, це регулюється законодавством, зазвичай на штатовому рівні.
У Баден—Вюртемберзі — центрі німецької автомобілізації — це регулюється Штатовим порядком будівнцтва (Landesbauordnung), де схема проста: одна квартира — одне місце для стоянки. У випадку великих приміщень типу супермаркета, заводу чи церкви треба побудувати стільки стоянок «скільки необхідно, з урахуванням наявності громадського транспорту». Якщо забудовник не виконав це розпорядження, муніципалітетвидає пиздюлів стягує з нього бабло, на яке сам будує місця для стоянки.
У Баварії теж є Bauordnung, але там лише написано, що кількість місць для стоянки визначається наказом Міністерства внутрішніх справ, який лаконічно називається «Наказ про будівництво і ужиток гаражів, а також кількість обов’язкових місць для стоянки». Баварці підійшли до проблеми з баварським педантизмом, і в наказі ви можете дізнатися, що у театру має бути 1 стоянка на 5 місць для сидіння, а на цвинтарі — одна стоянка на кожні 1500 m². Для житлових будинків теж діє загальне правило «одна квартира — одне місце для стоянки».
Для університетів діє правило «1 стоянка на 10 студентів», шо було б і нормально з урахуванням того, як багато студентів їздять на велосипеді/автобусі, але в університеті є ще працівники, наявність яких чомусь в нормах не враховується, і зі стоянкою в баварських університетах завжди жопа.
Тут слід зазначити, шо жодне розпорядження не фіксує, шо стоянка буде безкоштовною. Найбільш екстремальний випадок — це стоянка в гаражі під хмарочосами Франкфурта, оренда якої на місяць коштує приблизно стільки, скільки квартира, тому навіть пафосний офісний планктон їздить на трамваї.
В житлових кварталах стоянка коштує від 15 до 50 єврів на місяць, вулиці з безкоштовною стоянкою теж існують, але вони завжди зайняті машинами по всій довжині. Я от, наприклад, не можу взагалі пригадати часу, щоб я вийшов з дому, а навпроти було вільне місце (а машини кожен раз різні, це не те шо хтось на два роки лишає їх).
Разом з тим, за моїм будинком є великий гараж, який повністю відповідає нормам, відповідно місць для стоянки там хоч усрись, але вже за 30 ойро на місяць.
У Баден—Вюртемберзі — центрі німецької автомобілізації — це регулюється Штатовим порядком будівнцтва (Landesbauordnung), де схема проста: одна квартира — одне місце для стоянки. У випадку великих приміщень типу супермаркета, заводу чи церкви треба побудувати стільки стоянок «скільки необхідно, з урахуванням наявності громадського транспорту». Якщо забудовник не виконав це розпорядження, муніципалітет
У Баварії теж є Bauordnung, але там лише написано, що кількість місць для стоянки визначається наказом Міністерства внутрішніх справ, який лаконічно називається «Наказ про будівництво і ужиток гаражів, а також кількість обов’язкових місць для стоянки». Баварці підійшли до проблеми з баварським педантизмом, і в наказі ви можете дізнатися, що у театру має бути 1 стоянка на 5 місць для сидіння, а на цвинтарі — одна стоянка на кожні 1500 m². Для житлових будинків теж діє загальне правило «одна квартира — одне місце для стоянки».
Для університетів діє правило «1 стоянка на 10 студентів», шо було б і нормально з урахуванням того, як багато студентів їздять на велосипеді/автобусі, але в університеті є ще працівники, наявність яких чомусь в нормах не враховується, і зі стоянкою в баварських університетах завжди жопа.
Тут слід зазначити, шо жодне розпорядження не фіксує, шо стоянка буде безкоштовною. Найбільш екстремальний випадок — це стоянка в гаражі під хмарочосами Франкфурта, оренда якої на місяць коштує приблизно стільки, скільки квартира, тому навіть пафосний офісний планктон їздить на трамваї.
В житлових кварталах стоянка коштує від 15 до 50 єврів на місяць, вулиці з безкоштовною стоянкою теж існують, але вони завжди зайняті машинами по всій довжині. Я от, наприклад, не можу взагалі пригадати часу, щоб я вийшов з дому, а навпроти було вільне місце (а машини кожен раз різні, це не те шо хтось на два роки лишає їх).
Разом з тим, за моїм будинком є великий гараж, який повністю відповідає нормам, відповідно місць для стоянки там хоч усрись, але вже за 30 ойро на місяць.
Deutsches Museum Flugwerft Schleißheim (Музей авіації на летовищі Шляйсхайм)
Летовище Шляйсхайм є найстарішим чинним летовищем у Німеччині, що діє з 1912 року. Знаходиться воно під Обершляйсхаймом десь у 25 км від головного аеропорту Мюнхена, що робить його відвідання зручним, якщо є трохи часу до вильоту, а їхати до Мюнхена не хочеться:
Летовище збудували у 1912 році для потреб Баварського королівського льотного батальйона (Königlich Bayerische Fliegerbataillon), який під час Першої світової літав аж у Палестину у складі німецько-турецької групи армій Йилдирим. Внаслідок Версальського договору баварський батальйон розформували, а летовище використовувало переважно для навчання пілотів. Оскільки поруч з летовищем знаходиться замок, ангар для літаків мусили збудувати у традиційному баварському стилі:
Коли нацисти прийшли до влади, то летовище стало використовувати Люфтваффе, але теж тут була школа пілотів.
З 1945 року летовище використовувала американська армія, паралельно з тим з 1958 до 1981 — західнонімецька. Після того більше військових на цьому летовищі не було.
Після того певний час там літали рятувальні гелікоптери, а зараз — гелікоптери федеральних і баварських ментів. Летовище зараз належить товариству «Аеродром Шляйсхайм» (Flugplatz Schleißheim e. V.), яке об’єднує кілька інших товаристів, що займаються реставрацією і підтримкою як самого летовища, так й історичних літаків. Наприклад, легендарний Doppeldecker Ґустава Отто збудували майже з нуля за підтримки різноманітних контор, а BMW навіть зафігачила для цього новий мотор:
Я так і не поняв, може ця штука злетіти чи ні, але принаймні вона може їздити. Зараз більшу частину ангара займає шикарний музей авіації, що з 1992 року є філіалом Німецького музею.
На відміну від інших музеїв авіації, експозиція тут знаходиться не під відкритим небом, бо там все ще знаходиться чинне летовище.
Всі літаки знаходяться у двох залах, одну з них побудували у 90-х, і вона з’єднана з колишнім ангаром коридором:
Красиво виглядає, але влітку, проходячи цим коридором, ти відчуваєш себе огірком у теплиці (кондиціонерів, я нагадаю, в країні не буває).
У одній з зал відбувається реставрація літаків. У будні дні можна подивитися, як люди там працюють:
Взагалі чим відрізняється цей музей авіації від інших? Тут є дивовижні апарати часів початку авіації:
І експериментальні моделі, які будували для вивчення аеродинаміки:
Порше випускав мотори не тільки для тракторів, а й для літаків:
Як і BMW, зрештою. Програш Німеччини у Першій світовій був головною причиною того, чому Баварський моторний завод переключився з літаків на надземний транспорт, так.
У другій залі на вас чекатимуть дивовижні апарати вже післявоєнного виробництва:
Дуже багато тут військових літаків. Це американський літак, що належав німецьким повітряним силам (до речі, «люфтваффе» означає «повітряні сили», а тому вони так і досі називаються):
У цього літака, як ви бачите, лише один мотор, де американці написали попередження. Мені здається, якщо стояти на відстані, з якої можна це попередження прочитати, тебе рознесе на атоми ще до того, як ти прочитаєш слово «beware»:
Ну а в музеї можна подивитися страшному літаку в дупу, і нічого не буде:
Баварські повітряні сили, ха-ха:
А на гелікоптері прикордонної служби в Баварії логотип у вигляді гірського козла:
Bundesgrenzschutz (BGS) уже не існує: після вступу всіх сусідів Німеччини до Шенґена єдиний зовнішній надземний кордон лишився на Балтійському та Північному морях. Захищати країну від навали пінгвінів з Антарктики стало непотрібно:
Hint: для дітей у цьому музеї є симулятор, один типу як набір комп’ютерів з моніторами, а інший — у гелікоптері, всередину якого сідаєш і маєш майже реалістичне відчуття польоту. Дорогувато тіки беруть за це, 15 єврів за 10 хвилин (у вартість квитка не входить), я сам не пробував того.
Корисні посилання
Авіаційний ангар Шляйсхайм — один з трьох філіалів Німецького музею у Мюнхені. Решта два то:
Власне, Німецький музей
Центр транспорту: автівки та велосипеди, залізничний транспорт
Із невідвіданого залишився іще один його філіал у Бонні, навіть не знаю, шо там може бути. Німецький музей є найбільший музеєм науки і техніки у світі.
Інші музеєї авіації у цьому блозі:
Державний музей авіації, Київ
Музей польської авіації, Краків
Летовище збудували у 1912 році для потреб Баварського королівського льотного батальйона (Königlich Bayerische Fliegerbataillon), який під час Першої світової літав аж у Палестину у складі німецько-турецької групи армій Йилдирим. Внаслідок Версальського договору баварський батальйон розформували, а летовище використовувало переважно для навчання пілотів. Оскільки поруч з летовищем знаходиться замок, ангар для літаків мусили збудувати у традиційному баварському стилі:
Коли нацисти прийшли до влади, то летовище стало використовувати Люфтваффе, але теж тут була школа пілотів.
З 1945 року летовище використовувала американська армія, паралельно з тим з 1958 до 1981 — західнонімецька. Після того більше військових на цьому летовищі не було.
Після того певний час там літали рятувальні гелікоптери, а зараз — гелікоптери федеральних і баварських ментів. Летовище зараз належить товариству «Аеродром Шляйсхайм» (Flugplatz Schleißheim e. V.), яке об’єднує кілька інших товаристів, що займаються реставрацією і підтримкою як самого летовища, так й історичних літаків. Наприклад, легендарний Doppeldecker Ґустава Отто збудували майже з нуля за підтримки різноманітних контор, а BMW навіть зафігачила для цього новий мотор:
Я так і не поняв, може ця штука злетіти чи ні, але принаймні вона може їздити. Зараз більшу частину ангара займає шикарний музей авіації, що з 1992 року є філіалом Німецького музею.
На відміну від інших музеїв авіації, експозиція тут знаходиться не під відкритим небом, бо там все ще знаходиться чинне летовище.
Всі літаки знаходяться у двох залах, одну з них побудували у 90-х, і вона з’єднана з колишнім ангаром коридором:
Красиво виглядає, але влітку, проходячи цим коридором, ти відчуваєш себе огірком у теплиці (кондиціонерів, я нагадаю, в країні не буває).
У одній з зал відбувається реставрація літаків. У будні дні можна подивитися, як люди там працюють:
Взагалі чим відрізняється цей музей авіації від інших? Тут є дивовижні апарати часів початку авіації:
І експериментальні моделі, які будували для вивчення аеродинаміки:
Порше випускав мотори не тільки для тракторів, а й для літаків:
Як і BMW, зрештою. Програш Німеччини у Першій світовій був головною причиною того, чому Баварський моторний завод переключився з літаків на надземний транспорт, так.
У другій залі на вас чекатимуть дивовижні апарати вже післявоєнного виробництва:
Дуже багато тут військових літаків. Це американський літак, що належав німецьким повітряним силам (до речі, «люфтваффе» означає «повітряні сили», а тому вони так і досі називаються):
У цього літака, як ви бачите, лише один мотор, де американці написали попередження. Мені здається, якщо стояти на відстані, з якої можна це попередження прочитати, тебе рознесе на атоми ще до того, як ти прочитаєш слово «beware»:
Ну а в музеї можна подивитися страшному літаку в дупу, і нічого не буде:
Баварські повітряні сили, ха-ха:
А на гелікоптері прикордонної служби в Баварії логотип у вигляді гірського козла:
Bundesgrenzschutz (BGS) уже не існує: після вступу всіх сусідів Німеччини до Шенґена єдиний зовнішній надземний кордон лишився на Балтійському та Північному морях. Захищати країну від навали пінгвінів з Антарктики стало непотрібно:
Hint: для дітей у цьому музеї є симулятор, один типу як набір комп’ютерів з моніторами, а інший — у гелікоптері, всередину якого сідаєш і маєш майже реалістичне відчуття польоту. Дорогувато тіки беруть за це, 15 єврів за 10 хвилин (у вартість квитка не входить), я сам не пробував того.
Корисні посилання
Авіаційний ангар Шляйсхайм — один з трьох філіалів Німецького музею у Мюнхені. Решта два то:
Власне, Німецький музей
Центр транспорту: автівки та велосипеди, залізничний транспорт
Із невідвіданого залишився іще один його філіал у Бонні, навіть не знаю, шо там може бути. Німецький музей є найбільший музеєм науки і техніки у світі.
Інші музеєї авіації у цьому блозі:
Державний музей авіації, Київ
Музей польської авіації, Краків
Entry tags:
Прям захотілось передплатити «Таґесшпігель»
Відповідь берлінського видання «Таґесшпігель» своїй читачці, яка скасувала передплату через необ’єктивне освітлення подій в Україні:
«
Шановна пані Малдорн!
Головній редакції шкода, шо ви більше не хочете читати нашу газету. Я прочитав вашого листа і мушу вам з прикрістю повідомити, що ви є жалюгідною жертвою російської пропаганди. Фашистів, які нібито масово зібралися на Майдані та у Криму, не існує. Росія є першою державою, що після Другої світової війни змінила кордони країни насильницьким методом, захопивши Крим. Залишайтеся вірною своїй думці, але ви правильно зрозуміли: це із «Таґесшпіґелем» не сумісне.
З повагою,
Ґерд Аппенцеллєр
»