![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Приєднання Австрії у 1938 році
May. 24th, 2014 12:12 pmДуже пізнавальна читанина, від початку до кінця: http://en.wikipedia.org/wiki/Anschluss
Особливо рекомендується до читання прихильникам «виборчого культу карго»: у Австрії ходити на вибори було обов’язково з 1929 року, але це їй ніяк не допомогло не розділити долю Німеччини. Католицькі фашисти, які тоді були при владі, забанили всі партії, включно з австрійською наці-партією, а нацистів кидали у тюрми.
Ті в боргу не лишалися, періодично нападали на державні установи, а в 1934 році застрелили канцлера. Його наступник закрутив гайки і почав переслідувати нацистів сильніше. Тоді ж залишки республіки були ліквідовані, як і слово «республіка» з назви країни, яка стала називатися Федеральна Держава Австрія (Bundesstaat Österreich). Федерацією однак вона не була, вся влада належала федеральному канцлеру і його партії «Батьківщина».
Чим австрофашисти принципово відрізнялися від нацистів? Вони не хотіли за жодних умов об’єднуватися з Німеччиною, і в них не було жодних претензій до євреїв, шо лишалися невід’ємною частиною австрійського суспільства, а багато німецьких євреїв знайшли притулок у Австрії (а це викликало батхерт у німців, у свою чергу).
Німецькі наці, з одного боку, вважали австрійців «німецьким народом». З іншого, для поїздки в Австрію треба було сплатити 1000 марок податку, в нинішньому еквіваленті це 4200 єврів. Це була санкція з метою знизити туризм до країни. У Австрії ж був заборонений імпорт преси з Німеччини та книжок деяких авторів.
У 1936 році Німеччина та Італія стали союзниками, що стало суттєвою загрозою для Австрії, і у липні вона підписала угоду, зобов’язавшись випустити з тюрми заарештованих у 1934 році нацистів, дозволити німецьку пресу (крім пропагандистського партійного Völkische Beobachter) та дати двом нацистам міністерські портфелі. Партія НСДАП мала ж бути і надалі забороненою. Німеччина ж у відповідь мала скасувати податок на проїзд у Австрію та гарантувати їй територіальну цілісність.
Однак через два роки стало зрозумілим, що цього не станеться. Канцлер Австрії нарешті зрозумів, нахуя потрібна демократія. Він оголосив референдум про підтримку територіальної цілісності, а для його підтримки скасував однопартійну систему, легалізував соціал-демократів і профспілки. Однак, було вже пізно:
«
Hitler declared that the referendum would be subject to major fraud and that Germany would not accept it. In addition, the German ministry of propaganda issued press reports that riots had broken out in Austria and that large parts of the Austrian population were calling for German troops to restore order. Schuschnigg immediately responded publicly that reports of riots were false.
»
11 березня Німеччина пообіцяла ввести війська, якщо владу не буде передано нацистам. Австрійський канцлер пішов у відставку «з метою не допустити кровопролиття», владу перейняли австрійські наці, а наступного дня у Австрії з’явилися офіцери вермахту.
Через місяць 11 квітня було проведено референдум про проєднання Австрії до Німеччини. В бюлетені без жартів так і було написано: «Можна ми 13 березня об’єднали Австрію з Німеччиною?»
99.7% проголосували за приєднання. Історики вважають, що фальсифікацій не було. Однак збереглися свідчення, що у деяких далеких альпійських селах провели таки ініційований австрофашистами референдум про цілісність, а невдовзі після нього — референдум про проєднання до Німеччини. І в обох випадках, ви не повірите, люди голосували «за» (правда, я не можу знайти сенсовних доказів цьому в інтернетах), тому механізм приєднання Австрії є значно складнішим, ніж здається. Зрозуміння його дозволить зрозуміти теж, що відбувається зараз в Україні.
Особливо рекомендується до читання прихильникам «виборчого культу карго»: у Австрії ходити на вибори було обов’язково з 1929 року, але це їй ніяк не допомогло не розділити долю Німеччини. Католицькі фашисти, які тоді були при владі, забанили всі партії, включно з австрійською наці-партією, а нацистів кидали у тюрми.
Ті в боргу не лишалися, періодично нападали на державні установи, а в 1934 році застрелили канцлера. Його наступник закрутив гайки і почав переслідувати нацистів сильніше. Тоді ж залишки республіки були ліквідовані, як і слово «республіка» з назви країни, яка стала називатися Федеральна Держава Австрія (Bundesstaat Österreich). Федерацією однак вона не була, вся влада належала федеральному канцлеру і його партії «Батьківщина».
Чим австрофашисти принципово відрізнялися від нацистів? Вони не хотіли за жодних умов об’єднуватися з Німеччиною, і в них не було жодних претензій до євреїв, шо лишалися невід’ємною частиною австрійського суспільства, а багато німецьких євреїв знайшли притулок у Австрії (а це викликало батхерт у німців, у свою чергу).
Німецькі наці, з одного боку, вважали австрійців «німецьким народом». З іншого, для поїздки в Австрію треба було сплатити 1000 марок податку, в нинішньому еквіваленті це 4200 єврів. Це була санкція з метою знизити туризм до країни. У Австрії ж був заборонений імпорт преси з Німеччини та книжок деяких авторів.
У 1936 році Німеччина та Італія стали союзниками, що стало суттєвою загрозою для Австрії, і у липні вона підписала угоду, зобов’язавшись випустити з тюрми заарештованих у 1934 році нацистів, дозволити німецьку пресу (крім пропагандистського партійного Völkische Beobachter) та дати двом нацистам міністерські портфелі. Партія НСДАП мала ж бути і надалі забороненою. Німеччина ж у відповідь мала скасувати податок на проїзд у Австрію та гарантувати їй територіальну цілісність.
Однак через два роки стало зрозумілим, що цього не станеться. Канцлер Австрії нарешті зрозумів, нахуя потрібна демократія. Він оголосив референдум про підтримку територіальної цілісності, а для його підтримки скасував однопартійну систему, легалізував соціал-демократів і профспілки. Однак, було вже пізно:
«
Hitler declared that the referendum would be subject to major fraud and that Germany would not accept it. In addition, the German ministry of propaganda issued press reports that riots had broken out in Austria and that large parts of the Austrian population were calling for German troops to restore order. Schuschnigg immediately responded publicly that reports of riots were false.
»
11 березня Німеччина пообіцяла ввести війська, якщо владу не буде передано нацистам. Австрійський канцлер пішов у відставку «з метою не допустити кровопролиття», владу перейняли австрійські наці, а наступного дня у Австрії з’явилися офіцери вермахту.
Через місяць 11 квітня було проведено референдум про проєднання Австрії до Німеччини. В бюлетені без жартів так і було написано: «Можна ми 13 березня об’єднали Австрію з Німеччиною?»
99.7% проголосували за приєднання. Історики вважають, що фальсифікацій не було. Однак збереглися свідчення, що у деяких далеких альпійських селах провели таки ініційований австрофашистами референдум про цілісність, а невдовзі після нього — референдум про проєднання до Німеччини. І в обох випадках, ви не повірите, люди голосували «за» (правда, я не можу знайти сенсовних доказів цьому в інтернетах), тому механізм приєднання Австрії є значно складнішим, ніж здається. Зрозуміння його дозволить зрозуміти теж, що відбувається зараз в Україні.
