Музей старих фольксваґенів (AutoMuseum Volkswagen)

Це місце, де можна побачити не тільки фольксваґени всіх років, а й прототипи та дослідницькі екземпляри, що ніколи не пішли у виробництво. Наприклад, перший Ґольф, 1969 рік (точніше, прототип його, у виробництво не пішов):


Знаходиться цей музей несподівано далеко від Фольксваґена, навіть не на тому березі річки, де він є. Я то думав, подивившись на мапу, що там все поруч, і навіть не думав вмикати гугломапу і шукати, де це знаходиться. Однак, полазивши по Фольксваґену і не знайшовши музея, я зрозумів, шо шось тут не то. Довелось юзати сучасні технології, бо жодних знаків до цього музею немає в місті ніде.

Треба іти через промзону, аж поки не побачите такий ніби гараж:


Оце він і є. Від кого вони так ховаються, я навіть не знаю:


Коротше, блять, прийшов я до них за півгодини до закриття. Касирка нагадала, що вони скоро зачиняються і попрохала повернутися якнайшвидше, не взявши грошей. Я то сам і не люблю довго стирчати в музеях, хоч визнаю, що в цьому я би повисів годинку замість двадцяти хвилин. Музей в принципі компактний, все шо там є, я побачив, хіба шо фотки не встиг подивитися. На фотках була історія Фольксваґена:


Повернувшись, я нагадав касирці про гроші. Вона каже:
— Та нє, грошей не треба, просто сьогодні футбол, ми хочемо встигнути пораніше додому, бо вулиці перекривають.
Так футбольні фанати, з якими я до цього їхав у потязі, зекономили 6 єврів у моєму бюджеті.

Отож, про експонати. Ну, я очікував там побачити старі моделі фольксваґенів, за ними власне сюди і прийшов. Старі моделі тут, звісно, є. І транспортер тобі:


І «жук», вироблений для весілля в якійсь південноамериканській країні:




І останній «жук» німецької пошти, вийшов на пенсію у 1995 році:


І модний кабріолет:

А Німеччині дуже люблять люди, щоб галас був і комахи на швидкості в пику їбашили, кабріолетів не бракує і досі в містах.

І гібрид автівки та моторолера — такий собі предок Renault Twizy:


Найцікавіше тут — це дослідницькі екземпляри, звісно. Без коментарів:


ARVW — Aerodynamic Research Volkswagen, 1980 рік:


Всередині — шестициліндровий турбодизель, 175 кінських сил, максимальна швидкість 362 км/год. На той час це був найшвидший дизель у світі. Збудували його, щоб потестити залежність споживання палива від форми на великих швидкостях.

І найцікавіший апарат у цьому музеї — це Морський Ґольф:


Його теж збудували, шоб шось там про споживання палива потестити і поведінку автівки при максимальному навантаженні. У човна повноцінний мотор ззаду:

Мельдеамт, або дива німецької бюрократії

Продовження вчорашньої історії: «Як ви гадаєте, звідки Мельдеамт міг дізнатися, де я народився, якщо єдиний документ, який вони бачили, це цей самий паспорт, де немає місця народження?»

Правильну відповідь дала siobhan_8: вони спитали мене, де я народився, і я сказав, де. Мельдеамт він взагалі вірить всьому, шо ти скажеш, адже його функція — це реєстрація місця перебування. Приходиш з паспортом і кажеш: здрастє, я Пєтя, я буду у вас тепер мешкати. На Шайтанштрасе 666. Тобі вірять на слово і видають папірчик, в якому написано, що Пєтя, дата і місце народження такі то, мешкає в Байройті на Шайтанштрасе 666.

Цей папірчик раніше вимагали всі інші установи для офіційного підтвердження місця перебування, тепер все заноситься в базу даних, і вони по ній пробивають, але суть лишається та сама: ніяка установа, крім мельдеамта, не віритиме вашим словам. Однак ваші слова, окроплені святою водою з мельдеамта, автоматично перетворюються у офіційну інформацію.