Вольфсбурґ ІІ: замок і Фольксваґенверк

Через середину міста проходить Середньонімецький канал, вздовж якого іде залізниця:


На півдні від каналу знаходиться, власне, місто, а на півночі — територія Фольксваґена і старе місто. funny_dancer має зацінити політ фантазії у назвах вулиць у районі Фольксваґенверк:


Перше, на що звертаєш увагу — це персональна ТЕЦ Фольксваґена «Вольфсбурґ Північ» (Heizkraftwerk Wolfsurg Nord), що знаходиться на березі каналу:


Її потужність 140 МВт, вона постачає електрику і опалення на Фольксваґенверк і тепло на місто Вольфсбурґ. Крім того, у Фольксваґена є ще одна електростанція Вольфсбурґ Захід потужністю 300 МВт. Обидві ТЕЦ працюють на вугіллі з Рурбасу, що знаходиться неподалік. На стіні електростанції чомусь висить напис «чемпіон раллі 2013»:


А вночі усе світиться:


Територію Фольксваґенверка я показував частково у минулому пості. Для туриста тут найбільш цікавий виставковий павільйон Автоштадт:


Там теоретично дуже цікаво, але я проміняв його на музей старих автівок, тому нічого, крім фоток зовні, я не маю. Так-то ше в цьому Автоштадті, крім всього іншого, можна замовити екскурсію на виробництво.

Прогуляємось тепер до району, який є старішим, ніж саме місто:


Річ у тім, що початково Вольфсбурґ складався з бараків для працівників заводу і називався він лаконічно Stadt des KdF-Wagens bei Fallersleben (Місто КдФ-Ваґена біля Фаллєрслєбена), де KdF (Kraft durch Freude) можна перекласти вільно як «мотор на задоволенні» — це була рекламна назва автівки, яку так і не випустили. Потім, як я писав, британці отримали контроль над заводом і запустили його, перейменувавши на Народний автомобіль — Volkswagen. А місто... а місто вони назвали на честь оцього замку, що знаходиться поруч, замку Вольфсбурґ:


Замок цей у ренесансовому стилі датується аж 1302 роком, а у власність міста Вольфсбурґ, що засноване 1938 року, він перейшов у 1961 році, ставши районом, який старіший, ніж саме місто.


Навколо замку є ще кілька менших будинків, теж найстаріших у місті, як виходить:

(no subject)

Німецька бюрократія мене не злить, радше іноді піднімає настрій. Самий сік це коли бюрократ просить місце народження: в українському паспорті його немає, а в Німеччині це взагалі ключове поле в усіх бюрократичних паперах.

Так сталося і сьогодні.
Бюрократка: Еее, а де у вас місце народження?
Я: В паспорті немає місця народження.
Бюрократка зависає на 5 секунд. Потім її обличчя сяє посмішкою: Я подивлюсь в Мельдеамті.
Бюрократка дивиться на комп’ютер і пересилає електрони в будинок, де знаходиться Мельдеамт, а це десь метрів 800 від неї. Електрони нарешті пересилаються від Мельдеамта назад.
У бюрократки сяє посмішка ще більше: Ви народилися в Пиздополі?
Я: Я.

Як ви гадаєте, звідки Мельдеамт міг дізнатися, де я народився, якщо єдиний документ, який вони бачили, це цей самий паспорт, де немає місця народження?