Мадридське метро
Sep. 19th, 2013 11:11 amМетро у Мадриді було відкрито у 1919 році, на сьогодні це шостий найбільший метрополітен світу із 300 станціями (як у Шанхаї!) на 12 лініях та довжиною мережі 293 кілометри, плюс дві лінії легкого метра. У континентальній Європі лише в Парижі є більше метро.
Особливістю метра є дві кільцеві лінії. Перша це лінія 12 «MetroSur», збудована в 2003 році і сполучає між собою п’ять передмість Мадрида. В межах же міста є «класична», сполучена з рештою ліній, шоста лінія «Circular» (кільцева), як у Москві, Берліні чи Гамбурзі:

Логотип метра підозріло нагадує лондонське:



Крім цього, зі столицею Великобританії його споріднює лівосторонній рух потягів. У континентальній Європі таке можна зустріти у Стокгольмі: Швеція перейшла на правосторонній рух у 1967 році, а Мадрид — у 1924-му. На той час у Іспанії не було єдиного стандарту з цього приводу, різні регіони вирішували це питання власноруч.
Отже, потяги по лівому боці, на відміну від решти метрополітенів Іспанії, до речі. Іще одна місцева особливість — живлення згори від пантографів:



Тому над «контактна колія» висить над коліями:

У Мадриді використовується кольорове кодування, але не агресивно: таблички з назвами станцій завжди сині з білими літерами, і лиш внизу кольором позначається поточна лінія:


Навігація мені не сподобалась тим, що на платформах немає повної мапи метра, лише поточні лінії:


Іспанське рішення
Чи знаєте ви, що таке іспанське рішення? Я таке вперше побачив у Барселоні: це коли вихід з потягу відбувається в обидва боки:

Це забезпечується тим, що платформ на станції три, середня платформа використовується для потягів у обох напрямках:

Це значно прискорює посадку і висадку, зазвичай висадка відбувається на середню платформу, а посадка з бокових платформ, це відбувається одночасно:

У Мадриді це реалізовано на деяких станціях. Крім цього, на станціях є табло:

Смітники:

І травелатори:

Оплата проїзду
Проїзд коштує від 1.5 євра до двох, ціна залежить від кількості проїханих станцій. При цьому проїзд до/з летовища коштує 5 єврів. Автомати поділяються на ті, шо приймають тіки готівку, тіки кредитки або і готівку, і кредитки. Але оплата кредитками тіки від 5 єврів, тому якщо треба купити одноразовий квиток за 2 євра, то тре шукати автомат, шо бере готівку:

Іще один приклад того, шо власний досвід у нових умовах треба засунути в дупу, а не з розумним виглядом ним хвалитися: у романських країнах (Франція, Італія, Португалія) традиційно турнікети перевіряють квитки і на вході, і на виході. Та й у Барселоні було так, здається. Отже, я за звичкою, виходячи з метра, починаю шукати дірку, в яку треба засунути квиток, і не знаходячи її, розгублено починаю оглядати турнікет. Нарешті, хвилин через п’ять я просто пробую пройти, і турнікет випускає!
Але от на летовищі турнікет квиток перевіряє, бо там додаткова ціна діє, шукати логіку не треба.
Потяги

Схема лінії над дверями:

Загалом, місцеві потяги вирізняються шикарним місцем для вогнегасника:

Зупинки оголошує автомат одночасно чоловічим і жіночим голосом. Чоловік каже «проксіма парада», і жінка його доповнює назвою зупинки. Чоловік каже «кореспонденція кон» (пересадка на), а жінка каже «лінія 2, 3 і 5».
І ще одна деталь: згідно з органічним законом про захист персональних даних у потязі працює відеоспостереження, гагага:

Особливістю метра є дві кільцеві лінії. Перша це лінія 12 «MetroSur», збудована в 2003 році і сполучає між собою п’ять передмість Мадрида. В межах же міста є «класична», сполучена з рештою ліній, шоста лінія «Circular» (кільцева), як у Москві, Берліні чи Гамбурзі:
Логотип метра підозріло нагадує лондонське:



Крім цього, зі столицею Великобританії його споріднює лівосторонній рух потягів. У континентальній Європі таке можна зустріти у Стокгольмі: Швеція перейшла на правосторонній рух у 1967 році, а Мадрид — у 1924-му. На той час у Іспанії не було єдиного стандарту з цього приводу, різні регіони вирішували це питання власноруч.
Отже, потяги по лівому боці, на відміну від решти метрополітенів Іспанії, до речі. Іще одна місцева особливість — живлення згори від пантографів:



Тому над «контактна колія» висить над коліями:

У Мадриді використовується кольорове кодування, але не агресивно: таблички з назвами станцій завжди сині з білими літерами, і лиш внизу кольором позначається поточна лінія:


Навігація мені не сподобалась тим, що на платформах немає повної мапи метра, лише поточні лінії:


Іспанське рішення
Чи знаєте ви, що таке іспанське рішення? Я таке вперше побачив у Барселоні: це коли вихід з потягу відбувається в обидва боки:

Це забезпечується тим, що платформ на станції три, середня платформа використовується для потягів у обох напрямках:

Це значно прискорює посадку і висадку, зазвичай висадка відбувається на середню платформу, а посадка з бокових платформ, це відбувається одночасно:

У Мадриді це реалізовано на деяких станціях. Крім цього, на станціях є табло:

Смітники:

І травелатори:

Оплата проїзду
Проїзд коштує від 1.5 євра до двох, ціна залежить від кількості проїханих станцій. При цьому проїзд до/з летовища коштує 5 єврів. Автомати поділяються на ті, шо приймають тіки готівку, тіки кредитки або і готівку, і кредитки. Але оплата кредитками тіки від 5 єврів, тому якщо треба купити одноразовий квиток за 2 євра, то тре шукати автомат, шо бере готівку:

Іще один приклад того, шо власний досвід у нових умовах треба засунути в дупу, а не з розумним виглядом ним хвалитися: у романських країнах (Франція, Італія, Португалія) традиційно турнікети перевіряють квитки і на вході, і на виході. Та й у Барселоні було так, здається. Отже, я за звичкою, виходячи з метра, починаю шукати дірку, в яку треба засунути квиток, і не знаходячи її, розгублено починаю оглядати турнікет. Нарешті, хвилин через п’ять я просто пробую пройти, і турнікет випускає!
Але от на летовищі турнікет квиток перевіряє, бо там додаткова ціна діє, шукати логіку не треба.
Потяги

Схема лінії над дверями:

Загалом, місцеві потяги вирізняються шикарним місцем для вогнегасника:

Зупинки оголошує автомат одночасно чоловічим і жіночим голосом. Чоловік каже «проксіма парада», і жінка його доповнює назвою зупинки. Чоловік каже «кореспонденція кон» (пересадка на), а жінка каже «лінія 2, 3 і 5».
І ще одна деталь: згідно з органічним законом про захист персональних даних у потязі працює відеоспостереження, гагага:
