Кімната №600
May. 13th, 2013 11:11 amНюрнберзький Палац юстиції (Justizpalast) знаходиться на Фюртській вулиці в 3 кілометрах від головного вокзалу:
То є величезний комплекс, в якому знаходяться суди всіх трьох інстанцій — Амтсґеріхт Нюрнберґа (цивільний суд), Ляндесґеріхт Нюрнберґа-Фюрта (земельний суд, кримінальний суд першої інстанції) та Оберляндесґеріхт Нюрнберґа (вищий земельний суд, вище від нього тільки федеральний суд), а також нюрнберзька прокуратура і тюрма.

Автор: Nicohofmann/Wikipedia
Палац юстиції збудував останній баварський король Людвіґ №3 у 1916 році, то є будівля в стилі німецького ренесансу і до другої світової була тюрмою. У 1945 році Нюрнберґ був у руїнах, але якимось дивом Палац юстиції зберігся неушкодженим. Це було однією з причин, чому міжнародний трибунал над нацистськими злочинцями вирішили провести саме в Нюрнберзі:

Палац юстиції, панорамне фото з трьох точок. Автор: André Karwath/Wikipedia
Від тюрми до судової зали можна було дійти коридорами, не виходячи на вулицю, що спрощувало охорону в’язнів:

У східній частині комплексу на другому поверсі знаходиться кімната №600:

Саме тут все відбувалося:

В цій кімнаті і досі засідає Оберляндесґеріхт, який є апеляційним судом в кримінальному процесі, а також судом першої інстанції у тому, шо в Штатах називають «федеральним злочином» (в Німеччині це в першу чергу терор), тому інтер’єр цієї кімнати дещо модифікований порівняно з 1945-1946 роками, точніше, модифікували його американці, а тут зала має більш-менш довоєнний вигляд. Оскільки на суді було три офіційні мови (англійська, французька, російська) плюс німецька відповідачів, треба було розмістити пару сотень синхронних перекладачів, які знаходилися на верхньому ярусі, де зараз знаходиться сфоткана мною модель того суду:

Зараз на місці крісел другого ярусу музей нюрнберзьких процесів, який я вам покажу пізніше. Спустимося назад до кімнати №600. Отож, в кінці зали справа сиділи судді, вони заходили і виходили з дальніх дверей. Зліва ви бачите двері, через які заходили під конвоєм відповідачі й сідали у огородженому кутку:

Відповідачів було 22 штуки, 1 був хворий, на суді було присутнє 21, всі вони сиділи тут:

Якщо ви подивитися трансляцію з якогось радянського суду (наприклад, процес проти
pussy_riot), ви побачите, що відповідач там знаходиться у гірших умовах, ніж нацистські злочинці, він сидить в камері. У кімнаті №600 все було відкрито, лише по периметру зали стояли американські солдати:

Raymond D’Addario/National Archives, courtesy of USHMM Photo Archives
Ну, звичайно, це не вся охорона, охоронялася сама будівля суду, а весь квартал, зокрема в’їзд на Фюртську вулицю, був перекритий, пускали тільки за перепустками. Американці дуже боялися, що німці будуть пробувати визволити в’язнів, але побоювання були марні: на той час німцям було абсолютно похуй на їх гівнолідерів.
Так виглядала кімната №600 під час оголошення вироку 30 вересня 1946 року. Як бачите, вона не сильно змінилася:

Суд, який називається коротким німецьким словом Hauptkriegsverbrecherprozess, не був єдиним, після нього в 1946–1949 році відбулася серія так званих «наступних нюрнберзьких процесів», що проводили в цій же кімнаті №600, і відповідачами були нацистські злочинці нижчого рангу (зокрема шерегові ССівці, лікарі, що проводили експеримети тощо). Тут же в 1947 році відбувся процес проти компанії IG Farben, яка була, здається, єдиною німецькою компанією, що постала перед судом:

То є величезний комплекс, в якому знаходяться суди всіх трьох інстанцій — Амтсґеріхт Нюрнберґа (цивільний суд), Ляндесґеріхт Нюрнберґа-Фюрта (земельний суд, кримінальний суд першої інстанції) та Оберляндесґеріхт Нюрнберґа (вищий земельний суд, вище від нього тільки федеральний суд), а також нюрнберзька прокуратура і тюрма.
Автор: Nicohofmann/Wikipedia
Палац юстиції збудував останній баварський король Людвіґ №3 у 1916 році, то є будівля в стилі німецького ренесансу і до другої світової була тюрмою. У 1945 році Нюрнберґ був у руїнах, але якимось дивом Палац юстиції зберігся неушкодженим. Це було однією з причин, чому міжнародний трибунал над нацистськими злочинцями вирішили провести саме в Нюрнберзі:

Палац юстиції, панорамне фото з трьох точок. Автор: André Karwath/Wikipedia
Від тюрми до судової зали можна було дійти коридорами, не виходячи на вулицю, що спрощувало охорону в’язнів:

У східній частині комплексу на другому поверсі знаходиться кімната №600:

Саме тут все відбувалося:

В цій кімнаті і досі засідає Оберляндесґеріхт, який є апеляційним судом в кримінальному процесі, а також судом першої інстанції у тому, шо в Штатах називають «федеральним злочином» (в Німеччині це в першу чергу терор), тому інтер’єр цієї кімнати дещо модифікований порівняно з 1945-1946 роками, точніше, модифікували його американці, а тут зала має більш-менш довоєнний вигляд. Оскільки на суді було три офіційні мови (англійська, французька, російська) плюс німецька відповідачів, треба було розмістити пару сотень синхронних перекладачів, які знаходилися на верхньому ярусі, де зараз знаходиться сфоткана мною модель того суду:

Зараз на місці крісел другого ярусу музей нюрнберзьких процесів, який я вам покажу пізніше. Спустимося назад до кімнати №600. Отож, в кінці зали справа сиділи судді, вони заходили і виходили з дальніх дверей. Зліва ви бачите двері, через які заходили під конвоєм відповідачі й сідали у огородженому кутку:

Відповідачів було 22 штуки, 1 був хворий, на суді було присутнє 21, всі вони сиділи тут:

Якщо ви подивитися трансляцію з якогось радянського суду (наприклад, процес проти
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Raymond D’Addario/National Archives, courtesy of USHMM Photo Archives
Ну, звичайно, це не вся охорона, охоронялася сама будівля суду, а весь квартал, зокрема в’їзд на Фюртську вулицю, був перекритий, пускали тільки за перепустками. Американці дуже боялися, що німці будуть пробувати визволити в’язнів, але побоювання були марні: на той час німцям було абсолютно похуй на їх гівнолідерів.
Так виглядала кімната №600 під час оголошення вироку 30 вересня 1946 року. Як бачите, вона не сильно змінилася:

Суд, який називається коротким німецьким словом Hauptkriegsverbrecherprozess, не був єдиним, після нього в 1946–1949 році відбулася серія так званих «наступних нюрнберзьких процесів», що проводили в цій же кімнаті №600, і відповідачами були нацистські злочинці нижчого рангу (зокрема шерегові ССівці, лікарі, що проводили експеримети тощо). Тут же в 1947 році відбувся процес проти компанії IG Farben, яка була, здається, єдиною німецькою компанією, що постала перед судом:
