O mores

Найпопулярнішим постом мого блогу є «Як перетинати українсько-польський кордон» про пішохідний перехід у Шегинях. Я написав його у 2008 році, переїхав в Німеччину, а коменти все приходять і приходять, і я вже не знаю, як тим людям допомогти. Бажання з’їздити і перевірити ще раз самому поки шо немає.

Вирішив погуглити: не може бути ж такого, щоб більше ніхто про це не писав. Знайшов, україномовний блог про подорожі, чудово. Читаю, в «корисних порадах» написано приблизно таке (цитую з пам’яті, тому не дослівно): «Для того, шоб пройти кордон без черги, зробіть підробний авіаційний квиток з сусіднього Жешова чи Кракова. Прикордонник є освіченою людиною, він пропустить вас без черги». Ну і інструкція, як зробити реалістичне підтвердження бронювання Раянейра. В коментах — схвалення за чудову пораду і запитання про те, чи не загрожує за це якась відповідальність.

WHY??!

Такі речі люблять пояснювати словом «менталітет», що в перекладі з грецької означає «я не знаю, чому люди поводять себе саме так, тому назву це якимось розумним і безсенсовним словом». Пам’ятаючи свою нещодавню подорож до Сіудад Хуареза і пішохідний перехід в США, де люди знаходяться в схожих (а то й гірших) умовах, і де нічого подібного немає, виникає питання, на яке хочеться знати відповідь —

Why?