Chiasso II: Como

Перехід в Італію знаходиться у кількох кроках від вокзалу:




Кордон тут ніхуя не віртуальний: з обох боків є будки, де митники роблять вигляд, що займаються чимось корисним. Автомобілі проїжджають повільно без зупинки, але деякі зупиняють і шманають, переважно це роблять швейцарці. Чесно кажучи, я не маю жодного уявлення про митне законодавство обох країн, і чи взагалі я його порушив. Швейцарська митниця:


Пішоходів ніхто не зупиняє, але перейти кордон можна лише в одному місці, оцим вузьким тротуаром:


І пройти треба через будку паспортного контролю, якого вже немає:




І після цього ви потрапляєте в італійське місто Комо:


Щоб два рази не вставати, так виглядає митниця (Dogana) з італійського боку:




Дороговкази:


Італійськість починається з вуличних табличок:


І закінчується біженцями, яких у сусідній Швейцарії забороняють годувати:




Історія міста доволі насичена. К’яссо колись було передмістям Кома, однак по Наполеоні місто відійшло австрійцям, а К’яссо — швейцарцям. Потім прийшов Ґарібальді і покращив місто, приєднавши його до Італії. У квітні 1945 року покращувач життя всіх італійців Мусоліні намагався з’їбатися у Швейцарію, і з цією метою приїхав сюди. Однак, його тут піймали місцеві партизани і вбили.

Ну, поза тим, місто як місто:


Виїзд до міланського автобану. Вдалині — К’яссо:


Автобан іде над містом. Хтось внизу побудував собі хату. Італія:




Швейцарький світлофор для пішоходів, з трьома секціями:


Сучасна архітектура:


Їдемо далі.