Ліндау ІІ: гавань і міський мур
Apr. 10th, 2013 12:12 pmОтож, Ліндау з’єднує з континентом два мости. Один з них залізничний і збудований десь у 19 столітті, другий давніший, не зберігся до наших днів. На його місці є сучасний міст, він автомобільно-пішохідний:

Що, однак, дуже добре збереглося, так це в’їзд (або, якщо правильно сказати, вплив) до Ліндау з австрійського боку:

На передньому плані ви бачите оборонну стіну і єдиний у Баварії маяк. Так це виглядає в житті:



Круто, правда? Вхідна гавань, жовтий будинок зліва — то залізничний вокзал:

Пожежна служба:

Маяк цей збудований у 19 столітті, а от в гавані ви бачите старий маяк з 13 століття:

Раніше сюди можна було потрапити тільки по дерев’яному мості.
Так виглядало місто в 1880 році:

Початково (ну, після римлян десь) тут був францисканський монастир, потім в часи Священної Римської Імперії Ліндау було вільним імперським містом і підпорядковувалося безпосередньо кайзеру. Після розпаду імперії прийшов Наполеон і покращив місто, секуляризувавши його і передавши австрійцям. Ті, однак, у 1805 році віддали його баварцям, і так Ліндау і досьогодні лишився баварським. У 1853 році, як я вже написав, тут проклали залізницю і вокзал, а в 1856-му з’явилася, власне, нова гавань із маяком і характерним левом, тепер це символ Ліндау.
Оборонний мур міста був майже по всьому периметру острова, однак зберігся він не повністю:

Порохова вежа, 1662 рік, на її місці в 15 столітті була інша вежа, яка згоріла в 1648 році:

Стіна:

Спостережувальний пункт:

Іше стіна:

Це шматок стіни, що найближче до замку, гавані і вокзалу, видно, очікували ворогів саме з австрійського боку і з озера, а не з континентальної Німеччини. А з боку континенту стіна була у 10 метрах від води, шо цікаво:

Ну тобто, чому була, вона і досі є:


Раніше вхід до міста був не для всіх, як зараз є заґратовані райони, так раніше були заґратовані міста. А зараз стіна — це просто прикольний історичний артефакт. Так шо, часи все-таки на ліпше якось змінюються, хоч і повільно.
Якщо у когось склалося враження, що стіна там по всьому периметру, то це не так:

Ця вулиця називається, як це тут заведено, Під Муром:

Цікаво, однак, подивитися, а шо ж за стіною.

Що, однак, дуже добре збереглося, так це в’їзд (або, якщо правильно сказати, вплив) до Ліндау з австрійського боку:

На передньому плані ви бачите оборонну стіну і єдиний у Баварії маяк. Так це виглядає в житті:



Круто, правда? Вхідна гавань, жовтий будинок зліва — то залізничний вокзал:

Пожежна служба:

Маяк цей збудований у 19 столітті, а от в гавані ви бачите старий маяк з 13 століття:

Раніше сюди можна було потрапити тільки по дерев’яному мості.
Так виглядало місто в 1880 році:

Початково (ну, після римлян десь) тут був францисканський монастир, потім в часи Священної Римської Імперії Ліндау було вільним імперським містом і підпорядковувалося безпосередньо кайзеру. Після розпаду імперії прийшов Наполеон і покращив місто, секуляризувавши його і передавши австрійцям. Ті, однак, у 1805 році віддали його баварцям, і так Ліндау і досьогодні лишився баварським. У 1853 році, як я вже написав, тут проклали залізницю і вокзал, а в 1856-му з’явилася, власне, нова гавань із маяком і характерним левом, тепер це символ Ліндау.
Оборонний мур міста був майже по всьому периметру острова, однак зберігся він не повністю:

Порохова вежа, 1662 рік, на її місці в 15 столітті була інша вежа, яка згоріла в 1648 році:

Стіна:

Спостережувальний пункт:

Іше стіна:

Це шматок стіни, що найближче до замку, гавані і вокзалу, видно, очікували ворогів саме з австрійського боку і з озера, а не з континентальної Німеччини. А з боку континенту стіна була у 10 метрах від води, шо цікаво:

Ну тобто, чому була, вона і досі є:


Раніше вхід до міста був не для всіх, як зараз є заґратовані райони, так раніше були заґратовані міста. А зараз стіна — це просто прикольний історичний артефакт. Так шо, часи все-таки на ліпше якось змінюються, хоч і повільно.
Якщо у когось склалося враження, що стіна там по всьому периметру, то це не так:

Ця вулиця називається, як це тут заведено, Під Муром:

Цікаво, однак, подивитися, а шо ж за стіною.