noddeat

Новими Територіями у Гонконзі називають все, що Британія отримала у 1898 році, зокрема острів Лантау та землі на континенті, що на півночі від Ковлуна:

У цьому пості — коротко про деякі місця на Нових Територіях півночі. Життя тут дуже не схоже на решту Гонконга, тут гірше з інфраструктурою, а основний транспорт — це маршрутки:

І таксі. На Нових Територіях таксі зеленого кольору, а на самому острові Гонконг — червоного.

Заради об’єктивності є тут і звичайні автобуси, і одна гілка метра:

Ну тобто, насправді це не метро, а міська електричка, колись вона належала до Ковлунсько-Кантонської залізниці, до 1949 року потяги курсували тут між Гонконгом і Ґунчжоу:

Після 1949 року залізниця стала їздити лише до кордону, а з часом залізницю об’єднали з метром, тепер потяги їздять з логотипом метрополітену:

Потяги до Ґуанжчоу цією лінією теж їздять ніби, хоч ніколи їх не бачив.

Sheung Shui (Шаншуй)
«Today some private residences can be found towering over the old flats in the hui (market). Most of the buildings we see today were repaired in the 1950s.» — пише про це місце Вікіпедія.

Більшість забудови тут це багатоповерхівки:

Велосипеди — те, чого не побачиш у решті Гонконга:

Fanling (Фанлінг)
Продовження Шаншуя, по суті. Велосипеди теж активно юзаються:

Не знаю, у мене був стереотип про Китай як про велосипедну країну, але це виявилось неправдою. Можливо, раніше люди і їздили на роверах, але потім пересіли на мопеди і, хто побагатше, на автівки. Власне, велосипедистів можна побачити тільки тут, на Нових Територіях Гонконга.

Забудова:

Опуклі вікна — особливість місцевих багатоповерхівок. Дуже простий прийом, а як гарно виглядає:

Зверніть увагу, що архітектор передбачив спеціальне місце для кондиціонерів:

Ну хоча це мусить бути старий будинок, зараз людство вміє будувати централізовану систему охолодження, яка є невидимою зовні.

Tai Po (Тай По)
З чого б його почати?

Залізничний музей, в який я запланував не потрапити (sic), виявляється, знаходиться тут — на місці старої станції Tai Po Market, збудованої у 1913 році:

Крім цієї станції і кількох старих вагонів, у музеї нічого нема. Утім, він і безкоштовний, і взагалі дуже це дивно для Гонконга, що шось таке тут вирішили зберегти:

Тай По, судячи з усього, дуже хотіло виграти конкурс на найвужчу багатоповерхівку в світі:

Що там в Україні у нас називають «свічкою»? Спробуйте уявити, якого розміру тут квартири:

Буддистський храм:

Ах, який запах:

І знову будинки з опуклими вікнами:

Поза тим, все як у Гонконзі: занадто багато народу, занадто мало простору, а житло в таких хрущовках коштує як хороми в Шенжені, тому багато гонконжців перебираються жити по той бік кордону: