![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
30-кілометрову демонстраційну лінію з потягом на магнітній подушці (маглев) відкрили у 2004 році, вона з’єднує міжнародне летовище Пудонг і станцію метра Лон’янлужан (Longyang Road). Потяг розганяється тут до швидкості 430 км/год і долає цю лінію за заледве 10 хвилин.
До летовища також їздить метро, і я хотів був поскаржитися, що час, який потрібен на пересадку з метра на маглев, купівлю нового квитка, стояння в черзі на рентґен, очікування потягу, власне, збільшує тривалість поїздки до 20-25 хвилин, що не має жодного виграшу порівняно з метром, а ми ще порівняємо ціни. Але, це демонстраційна лінія, вона не вирішує і не призначена вирішувати транспортні проблеми в Шанхаї, бо не їздить в центр міста, є закороткою. Більшість людей, що нею користуються — це просто туристи, які хотять покататися на потязі з магнітною подушкою. І справді, таких ліній у світі лишилося дві, друга знаходиться в Японії, але там 9 км лінії, а швидкість потягу лише 100 км/год.
Тому, єдиною можливістю відчути, що то є маглев високої швидкості, є ось цей вокзал:
У Німеччині колись на цей транспорт покладали багато надій, зокрема в Західному Берліні була з’єднана з метром лінія M-Bahn довжиною 1.6 км, де було три станції, з пересадкою на метро U1. Після об’єднання Берліна її, однак, демонтували, зараз по цьому маршруту їздить лінія метра U2. У Гамбурзі були тестові лінії в 80-х роках, а найдовша лінія маглева в Німеччині знаходилась в Емслянді, Нижня Саксонія. Там їздили такі самі потяги, як в Шанхаї, приблизно на таку ж відстань, і з такою ж швидкістю. Однак у 2010 році федеральний уряд припинив фінансування лінії, і наразі її закрито, хоч і ще не демонтовано.
У 2007 році уряд Баварії оголосив про плани збудувати лінію маглев з Мюнхена до його летовища. Однак, виявилось, що це буде коштувати не 1.8 мільярда європейських карбованців, а три з половиною, і проект було скасовано. Для порівняння, 170-кілометрова лінія швидкої залізниці «Нюрнберґ—Мюнхен» коштувала 3.6 мільярди, а 30-кілометровий маглев у Шанхаї — 0.9 мільярдів. Високий кошт інфраструктури порівняно зі звичайною залізницею і повна несумісність ліній і потягів маглева з лініями залізниці — це головна причина, чому ця технологія так і не набула поширення.
Разом з тим, кошт обслуговування таких потягів низький, адже немає механічного контакту з колією, потяги можуть прослужити довго без ремонту. Щодо швидкості, тут особливої переваги немає: світовий рекорд швидкості на магнітній подушці 581 км/год (японська залізниця), тоді як світовий рекорд звичайного потягу — 574.8 км/год (TGV). Разом з тим, маглев прискорюється і гальмує набагато швидше, дякуючи відсутності контакту з колією, що дозволяє мати велику операційну швидкість навіть на трасах з великою кількістю зупинок. Власне, на сьогодні максимальна операційна швидкість звичайних потягів — 350 км/год, тоді як шанхайський маглев спокійно їде 430.
У той час як Німеччина не має ліній маглева, потяг для Шанхая збудував консорціум Siemens та ThyssenKrupp, колію китайці збудували самі. Загалом, планувалося, що це буде демонстраційна лінія з метою розбудувати інфраструктуру далі, зокрема лінію Шанхай—Бейджінг.
Однак, цього не сталося: два найбільших міста Китаю нині з’єднує лінія звичайної залізниці з операційною швидкістю 300 км/год. Вона коштувала 25 мільярдів єврів за 1300 км, маглев коштував би у кілька разів більше. Однак, китайці не планують здаватися: на невеликі відстані лінії маглева будуть будуватися, зокрема планується лінія «Шанхай—Ханжоу» (200 км).
Так виглядає «колія», це монорейка, на краях якої електромагнітики, які взаємодіють з магнітиками потягу, і піднімають його над землею, та штовхають вперед:
Усередині:
Розганяється і гальмує нереально швидко:
Рівень галасу для пасажира порівняний зі звичайним швидким потягом (це тому шо в них добра звукоізоляція), гудить він. Пропоную читачу подивитися це відео, тут потяг гальмує прилизно з 350 до нуля. Зверніть увагу на літак, що одночасно з цим сідав, він потрапив у кадр випадково:
Практичні поради:
Вокзал маглева знаходиться навпроти станції метра Longyang Road, лінія 2 або 7.
Квиток коштує 50 RMB в один бік (65 UAH), або 40 RMB, якщо в касі показати квиток на літак, що вилітає цього дня. Під «квиток на літак» слід розуміти роздрукований на папері А4 довільний текст, який з відстані у метр схожий на підтвердження бронювання авіаквитка. Не маю зеленого поняття, чи ця знижка діє на пасажирів, які прилетіли (прилітав я у інше летовище), але можете спробувати самі.
Не переплутайте аеропорти: маглев їде до/з летовища Пудонг (Pudong) з кодом PVG. Друге летовище то Хончяо (Hongqiao) з кодом SHA, там є тільки метро, а відстань між двома цими летовищами — 50 км.
6. Шанхай:
А.) Загалом: метро, місто, будинки шікумен
Б.) Райони: старе місто, The Bund, Пудонг, Французька концесія
5. Ґуанчжоу:
А.) місто, транспорт, Peasant Movement Institute
Б.) Швидка залізниця у Китаї: лінія Шенжень—Ґуанчжоу
4. Шенжень:
А.) Про візи на Китайщині, кордон з Гонконгом
Б.) Метро, деталі, OCT та монорейка
В.) Старе місто Сінань, сучасне місто, гора Вутонг
3. Макау: деталі, місто
2. Гонконг
А.) Центр: Вступ, центр, парки, Мон Кок
Б.) Транспорт: надземний транспорт і деталі, метро ч. 1, метро ч. 2
В.) Нові Території: острів Лантау, природа і залишки рибацьких сіл
1. Сполучені Штати Америки та Рейк’явік
До летовища також їздить метро, і я хотів був поскаржитися, що час, який потрібен на пересадку з метра на маглев, купівлю нового квитка, стояння в черзі на рентґен, очікування потягу, власне, збільшує тривалість поїздки до 20-25 хвилин, що не має жодного виграшу порівняно з метром, а ми ще порівняємо ціни. Але, це демонстраційна лінія, вона не вирішує і не призначена вирішувати транспортні проблеми в Шанхаї, бо не їздить в центр міста, є закороткою. Більшість людей, що нею користуються — це просто туристи, які хотять покататися на потязі з магнітною подушкою. І справді, таких ліній у світі лишилося дві, друга знаходиться в Японії, але там 9 км лінії, а швидкість потягу лише 100 км/год.
Тому, єдиною можливістю відчути, що то є маглев високої швидкості, є ось цей вокзал:
У Німеччині колись на цей транспорт покладали багато надій, зокрема в Західному Берліні була з’єднана з метром лінія M-Bahn довжиною 1.6 км, де було три станції, з пересадкою на метро U1. Після об’єднання Берліна її, однак, демонтували, зараз по цьому маршруту їздить лінія метра U2. У Гамбурзі були тестові лінії в 80-х роках, а найдовша лінія маглева в Німеччині знаходилась в Емслянді, Нижня Саксонія. Там їздили такі самі потяги, як в Шанхаї, приблизно на таку ж відстань, і з такою ж швидкістю. Однак у 2010 році федеральний уряд припинив фінансування лінії, і наразі її закрито, хоч і ще не демонтовано.
У 2007 році уряд Баварії оголосив про плани збудувати лінію маглев з Мюнхена до його летовища. Однак, виявилось, що це буде коштувати не 1.8 мільярда європейських карбованців, а три з половиною, і проект було скасовано. Для порівняння, 170-кілометрова лінія швидкої залізниці «Нюрнберґ—Мюнхен» коштувала 3.6 мільярди, а 30-кілометровий маглев у Шанхаї — 0.9 мільярдів. Високий кошт інфраструктури порівняно зі звичайною залізницею і повна несумісність ліній і потягів маглева з лініями залізниці — це головна причина, чому ця технологія так і не набула поширення.
Разом з тим, кошт обслуговування таких потягів низький, адже немає механічного контакту з колією, потяги можуть прослужити довго без ремонту. Щодо швидкості, тут особливої переваги немає: світовий рекорд швидкості на магнітній подушці 581 км/год (японська залізниця), тоді як світовий рекорд звичайного потягу — 574.8 км/год (TGV). Разом з тим, маглев прискорюється і гальмує набагато швидше, дякуючи відсутності контакту з колією, що дозволяє мати велику операційну швидкість навіть на трасах з великою кількістю зупинок. Власне, на сьогодні максимальна операційна швидкість звичайних потягів — 350 км/год, тоді як шанхайський маглев спокійно їде 430.
У той час як Німеччина не має ліній маглева, потяг для Шанхая збудував консорціум Siemens та ThyssenKrupp, колію китайці збудували самі. Загалом, планувалося, що це буде демонстраційна лінія з метою розбудувати інфраструктуру далі, зокрема лінію Шанхай—Бейджінг.
Однак, цього не сталося: два найбільших міста Китаю нині з’єднує лінія звичайної залізниці з операційною швидкістю 300 км/год. Вона коштувала 25 мільярдів єврів за 1300 км, маглев коштував би у кілька разів більше. Однак, китайці не планують здаватися: на невеликі відстані лінії маглева будуть будуватися, зокрема планується лінія «Шанхай—Ханжоу» (200 км).
Так виглядає «колія», це монорейка, на краях якої електромагнітики, які взаємодіють з магнітиками потягу, і піднімають його над землею, та штовхають вперед:
Усередині:
Розганяється і гальмує нереально швидко:
Рівень галасу для пасажира порівняний зі звичайним швидким потягом (це тому шо в них добра звукоізоляція), гудить він. Пропоную читачу подивитися це відео, тут потяг гальмує прилизно з 350 до нуля. Зверніть увагу на літак, що одночасно з цим сідав, він потрапив у кадр випадково:
Практичні поради:
Вокзал маглева знаходиться навпроти станції метра Longyang Road, лінія 2 або 7.
Квиток коштує 50 RMB в один бік (65 UAH), або 40 RMB, якщо в касі показати квиток на літак, що вилітає цього дня. Під «квиток на літак» слід розуміти роздрукований на папері А4 довільний текст, який з відстані у метр схожий на підтвердження бронювання авіаквитка. Не маю зеленого поняття, чи ця знижка діє на пасажирів, які прилетіли (прилітав я у інше летовище), але можете спробувати самі.
Не переплутайте аеропорти: маглев їде до/з летовища Пудонг (Pudong) з кодом PVG. Друге летовище то Хончяо (Hongqiao) з кодом SHA, там є тільки метро, а відстань між двома цими летовищами — 50 км.
6. Шанхай:
А.) Загалом: метро, місто, будинки шікумен
Б.) Райони: старе місто, The Bund, Пудонг, Французька концесія
5. Ґуанчжоу:
А.) місто, транспорт, Peasant Movement Institute
Б.) Швидка залізниця у Китаї: лінія Шенжень—Ґуанчжоу
4. Шенжень:
А.) Про візи на Китайщині, кордон з Гонконгом
Б.) Метро, деталі, OCT та монорейка
В.) Старе місто Сінань, сучасне місто, гора Вутонг
3. Макау: деталі, місто
2. Гонконг
А.) Центр: Вступ, центр, парки, Мон Кок
Б.) Транспорт: надземний транспорт і деталі, метро ч. 1, метро ч. 2
В.) Нові Території: острів Лантау, природа і залишки рибацьких сіл
1. Сполучені Штати Америки та Рейк’явік
