Москва ІІ: метрополітен

Метро в Москві з’явилося у 1935 році. Зараз воно складається з 12 ліній та 186 станцій, що за розміром порівняно з метрополітенами Берліна (10 ліній, 173 станції) та Парижа (14 ліній, 245 станцій), ну це якщо не враховувати, що останні мають ще й порівняну за розміру систему міських електричок, чим Москва похвастатися не може: електрички ніби є, але їздять вони лише за межі міста, з метрополітеном не зв’язані ніяк. Наприклад, від Павелецького вокзалу, на який приїздить Аэроэкспресс з летовища Домодедово, до метра Павелецкая пиздувати треба близько кілометра.

Поза тим, звісно, метрополітен у Москві чудовий. Його особливістю є:
— кільцева лінія, яка іде вздовж «великих бульварів» і є межею між старою і великою Москвою,,
— відсутність нумерації ліній, що можна пробачити Києву з його трьома лініями, але не можна пробачити місту з 12 лініями. Кольорове кодування ніяк не допоможе дальтонікам нумерація таки є, але теж невиразна і є паралельною «словесній» нумерації,,
— у європейських метрополітенах станції пересадок називаються однаково на всіх лініях. У Києві вони мають різну назву (Хрещатик/Майдан Незалежності, Золоті Ворота/Театральна). В Москві впровадили гібридну систему: частина станцій називається однаково, частина по-різному. Наприклад, є у центрі місце перетину чотирьох ліній — станції Библиотека имени Ленина/Арбатская/Александровский Сад/Боровитская. А є станція Киевская, де перетинаються три лінії, але на всіх вона називається Киевская. Якби цього було мало, є ще Курская, яка так називається на двох лініях, а на третій вона вже Чкаловская. А ще на блакитній лінії є станція Арбатская, не плутати зі станцією Арбатская на синій лінії, і між цими двома станціями — одна зупинка метра.

Це не два виходи з метра, а дві різних станції Арбатская

Насправді все не так страшно, як я написав :) Навігація в цілому зручна і зрозуміла, незважаючи на отакі казуси. Зайдемо ж усередину:


Проїзд коштує трохи менше від євра — 28 рублів, у касі ще можна купити проїзні і всякі знижкові квитки на 5-10 поїздок. В автоматі, який є софістикованою версією київських жетонних автоматів, продаються чомусь лише квитки на одну та дві поїздки:


Цей автомат приймає всі монети і купюри від 1 до 100 рублів і видає решту. Картки не приймає, але на кожній станції є щонайменше три банкомати, з який щонайменше один працює. В обмін на готівку автомат видає електронний квиток, жетонів тут немає. Немає також автоматів для поповнення безконтактних карток, що змушує мене думати, що мешканці купують проїзні щомісяця в касах. Чи ні?

Планування станцій у центрі схоже на київське, але архітектура більш, як би то висловитись, дорога:



Станція Павелецкая

Вже знайомі потяги:


Є, однак, і модерна версія. Русич, здається, називається, або Витязь:


Там навіть є отака фантастика:


На електронному табло у вагонах цих потягів біжить рядок: «Уважаемые пассажиры, поезд не оборудован системой кондиционирования. При необходимости открывайте форточки».

Поза тим, все настільки рідне, що я, здається, пару разів казав «вибачте» замість «извините». Утім, ніхто не здивувався. Незважаючи на те, що навігація схожа на київську:


Вона відрізняється в першу чергу чітким кольоровим кодуванням:




Завдяки йому навіть на станції, де перетинаються чотири лінії, неможливо заблукати:


Складно заблукати, я ж кажу:


Архітектура тих станцій, що я встиг побачити, вражає. Це Театральная, здається:


Площадь Революции (вихід на Красну площу):






Іще, ви помітили, що станції чисті? Реклама є, але в помірній кількості, як у європейських метрополітенах, дуже охайно розвішана, не заважає милуватися дизайном станцій. На ескалаторах реклами немає взагалі. Ну, але проїзд коштує 1 євро проти 20 центів у Києві.

Надземні вестибюлі теж цікаві. Станція Кропоткинская:




І ще одна особливість метра — це автомати з пресою в переході:


У метрі було кілька терактів у новітній історії, але жодних «заходів безпеки» я не спостерігав, що не може не тішити. Слід також зазначити, що ніхто не перешкоджав мені фотографувати: тут і туристів іноземних більше, і люди більше боролися за свободу фотографування.

Крім метра, у Москві є трамваї, автобуси і тролейбуси:




Судячи з їх розміру, вони не дуже тут популярні, на відміну від Києва:


А ще в Росії, як і в Україні, вважають, що якщо транспорт ходить частіше, ніж раз на годину, розклад руху не потрібен: пасажир може собі почекати 26 хвилин на зупинці: