Москва ІІІ: місто

Все, що у всіх асоціюється з Москвою — Красна площа, Кремль, Собор Василия Блаженного, труп Леніна:


Я ніколи в житті ніде не бачив таку кількість людей, що фотографують(ся) одночасно, як тут. Єдиний спосіб не потрапити в чийсь кадр — це перетворитися на пам’ятник. І тоді на вашому фоні почнуть фоткатися.

Будинок навпроти Кремля — ГУМ — заслуговує на не меншу увагу, ніж сам Кремль:


Кольоровий собор — московський Сакре Кьор:


Загалом, Москву я уявляв такою:






Колись давно знімав я кімнати у однієї пані, що була росіянкою, але Київ ненавиділа всією душею. Одного разу до нею приїхали родичі, погуляли містом, діляться враженнями, зайшла мова про Дніпро. «Та шо там це Дніпро, казала та пані. От в Москві Москва-река, а тут херня, а не річка». І ось, 10 років потому, я на березі Москви-реки:


Хто не дотримається правил дорожнього руху, опиниться в річці:


Офіс УПЦ МП:


Саме тут учасниці гурту pussy_riot здійснили фантастину антиклерикальну акцію і стали після цього найвідомішим панк-гуртом у світі всіх часів. Територія офісу пристосована для осіб на візку:


Тут можна по-православному поїсти:


Корпоративні цінності:


Вуличні таблички:




На всіх світлофорах є ознакування для сліпих. Щоб вони могли краще бачити, його фарбують у яскравий жовтий колір:


Заборонено збивати залізну огорожу на ровері:


Sie ist alt und trotzdem schön,
Ich kann ihr nicht wiedersteh'n
Pudert sich die alte Haut,
Hat sich die Brüste neu gebaut
Sie macht mich geil,
Ich leide Qualen
Sie tanzt für mich,
Ich muss bezahlen
Sie schläft mit mir,
Doch nur für Geld
Ist doch die schönste Stadt der Welt.

Про практичне застосування

Physics is like sex: sure, it can give some practical results, but that's not why we do it

Richard Feynmann

Сьогодні шось читав інтерв’ю з Лєне Хау, у зв’язку з тим, що Ройтерз назвала її однією з ймовірних лавреаток цьогорічної Нобелівської премії. Це гарвардська професорка, яка народилася в Данії і закінчила маґістерку в Орхуському уні. Відомою вона стала своїми експериментами із зупинки світла до «швидкості велосипеда», зокрема статтею «Light speed reduction to 17 metres per second». І ось в тому інтерв’ю є такий фрагмент (переклад мій):
«
IDEAS: What are the practical applications?
(Журналіст: Я не знаю, про шо з вами говорити, тому задам універсальне стандартне питання, які журналісти задають всім науковцям незалежно від теми розмови.)
HAU: Perhaps you remember that when Charles Townes invented the laser, he was asked: What do you think the applications of this laser can be? He scratched his head, thought about it, and said: "Well, if you place a laser on the head of the typewriter, and make a typo, you can zap the typo." That was the wildest thing he could imagine for lasers. Think about what we do with lasers now. We're bound to find new fundamental physics and new applications for slow light. What exactly? It's exciting to start exploring.
(Хау: Та ви заїбали своїм практичним застосуванням, звідки я, блять, знаю?)
»

Теорема, яка має бути аксіомою: практичне застосування довільного наукового відкриття неможливо передбачити. Це пов’язано з тим, що світ складний, а людська уява обмежена лише тими образами, з якими ми вже знайомі. Відповідно, все, що ми можемо придумати — це лінійна комбінація цих образів. Відкриття ж вносять нові ідеї, нові образи, і має пройти доволі значний час, перш ніж вони будуть осмислені і призведуть до застосування їх у реальності. Візьміть довільний період історії людства, згадайте, що було відкрито в той час, і яке воно на той час могло мати практине застосування, яке застосування мало через 100 років, і яке має зараз. Наприклад, згадаємо, що сонячна енергетика, яка починає розвиватися у зв’язку з планованою відмовою ряду країн від атомної енергії, завдячую своєму існуванню явищу, відкритому в кінці 19 століття. Чи були шанси тоді у людей це передбачити? Звісно, ні.

Це все пояснює, чому фінансувати треба всі фундаментальні дослідження, а не лише ті, які, як вам здається, принесуть користь. Цікаво теж, що у фізиків словосполучення «практичне застосування» вживається дещо в іншому значенні, а саме застосування для опису фізичної реальності. Наприклад, фізики дуже часто критикують теорію струн за те, що вона ніяк не проявляє себе у фізичній реальності, ще досі ніхто не знайшов їй експериментального підтвердження. Така сама херня з колись модною теорією солітонів: світ виявився занадто лінійним, а пошуки нелінійності тривають і досі. Це ніби так, але суть в тому, що ми ніколи не знаємо, коли та чи інша ідея «вистрелить». Дуже часто буває, що теорія, яка була «непрактичною», через років 50 оживає, знаходить застосування абсолютно в несподіваній галузі і стає дуже модною. Автор(ка), щоправда, вже давно помер(ла) і не може насолоджуватися заслуженими пончиками.

Відтак, всі, хто говорять про практичне застосування, займаються міфологією і окозамилюванням.