![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Як подорожувати в Німеччині ІІ: автівки
May. 21st, 2012 05:04 pmПопередня серія була про залізницю. Тепер про автівки, крім, звичайно, таких банальних опцій, як таксі та подорож власним автом. Всі дороги в Німеччині безкоштовні, тож втопив газ — і вперед. Всупереч поширеним міфам, на автобанах є обмеження швидкості. Камер на автобанах зазвичай немає (хіба що бачили знак «Radar kontrolle»), але при під’їзді до великих міст густина мєнтовозів починає різко зростати. Це все тому, що в містах багато машин з’їжджає та заїжджає на автобан, і зазвичай ставлять обмеження швикості 80–100. Рекомендую цих знаків дотримуватися. Утім, взагалі краще знаків дотримуватися, їх просто так не ставлять: німецькі автобани мають дуже багато крутих поворотів, і якщо ви дорогу не знаєте чи маєте малий стаж, краще знижувати швидкість там, де просять. Іще варто звертати увагу на електронні знаки обмеження швидкості: вони вмикаються не просто так, а на підставі аналізу трафіку, щоб уникнути утворення пробок. Утім, багато водіїв кладуть прилад на ці знаки. Уникайте Франкфурта. Особливо у п’ятницю. Ну і взагалі, якщо немає наглої потреби, не їдьте через Франкфурт. Загалом, п’ятниця і неділя — це дні з дуже інтенсивним трафіком увечері: люди їдуть з офісів до родини і назад, відповідно. У Німеччині багато хто працює за сотні кілометрів від дому, звідси й затори в ці дні.
Autohof-и з парашами та столиками, де можна поточити сендвічі, зустрічаються доволі часто, туалети на автобанах безкоштовні. Але не забудьте слідкувати на таких стоянках за речами.
Поїздка регіональними дорогами (дороги типу S та B) повільніша, але комфортніша: часто ви будете єдиним водієм на дорозі. Утім, деякі сільські дороги доволі убиті, навіть у Баварії.
В містах все достатньо просто, єдине на що треба звертати увагу — це велосипедисти. Лише частина з них знає правила дорожнього руху. При повороті на право роверист може матеріалізуватися з тротуара, який часто є велодоріжкою. При проїзді на червоний дається одна секунда. Після цього вмикається камера. На жовтий їхати можна. Утім, це все придумано не для того, щоб топити газ, коли здалеку бачите жовтий, радше, це дозвіл не гальмувати на жовтий/червоний, якщо ви не зможете зупинитися перед стоп-лінією. Ну, це правила передбачають.
В Німеччині багато хто сідає за кермо після одного пива (є прислів’я Ein Bier ist Kein Bier). Ліміт — 0.25‰ у видиханому повітрі або 0.5‰ у крові. Мєнти у великих містах часто пасуться біля клубів чи пабів, і періодично приймають пацієнтів. У маленьких всім похер. Один «радлєр» або келих сухого вина точно буде нижчим від ліміту. А от щодо всього іншого гарантій нема.
Оренда (Car rental, Miet-Kfz)
Орендувати автівку у Німеччині достатньо просто. Як і у всіх інших країнах, це можна зробити просто на летовищі чи вокзалі. У містах поменше станції оренди зазвичай розташовані біля з’їзду на автобан, що одночасно і зручно (не треба їхати через все місто), і незручно (коли здаєш/береш автівку, треба їхати через все місто).
Найбільша контора — це Sixt (баварська, до речі). Якщо ви юзали його в інших країнах, то забудьте про це: Зікст у тому ж Ізраїлі та Зікст у Німеччині мало шо мають із собою спільного, крім логотипа. На всіх летовищах станції працюють цілодобово, на вокзалах у великих містах теж, в решті місць — як пощастить. Іноді можна взяти машину і тоді, коли станція офіційно зачинена. Здати автівку можна цілодобово скрізь, тут все просто: паркуєтесь, кидаєте ключі в скриньку і вуаля.
Про ціноутворення: ціна залежить від сезону, від того, де автівку берете (на летовищі завжди дорожче, ніж у місці, єврів на 20-30), коли берете і на який термін. Загалом, схема така: чим на довше берете, тим дешевше виходить в перерахунку на день. На один день дешево взяти не вдасться, тобто це коштуватиме мінімум 50 єврів. Якщо брати на тиждень-два, ціну можна збити до 20-25, а часами й менше.
Додаткові оплати це:
— Vollkaskoversicherung, вона недорога і покриває абсолютно всі можливі пошкодження. Не так, як в Ізраїлі, де купа дрібного шрифту, і ще й на івриті. Без Vollkasko франшиза десь 600–800 єврасів буде. Погодьтеся, воно того варте;
— Zusatzfahrer, тобто страхування для другого водія. Щось типу 7 єврів на день;
— GPS. Він буде платний навіть якщо вбудований в автомобіль (тоді буде заблокований). Не раджу, беріть свій.
— бензин. Стандартно, які і в інших країнах: вам дають автівку з повним баком, повернути ви її маєте теж з повним баком. Якщо ні, здеруть подвійну ціну за кожен літр.
— при порушенні правил (не сплатили за парковку, на червоний проїхали) мєнти надішлють квитанцію компанії, а вона за 18 єврів передасть їм вашу адресу. 18 єврів — це вона з вас здере за цю «послугу». Штраф при цьому платити ви маєте самі.
— і ше шось може забув.
— паркування. На вихідних в центрах міст паркування безкоштовне, так само ввечері/вночі (але слідкуйте за знаками, в кожному місті по-різному). В будні це коштує грошей плюс часто є ліміт на максимальний час стоянки. Ключове слово «Stunde» — «година». Слово «mit Parkschein Max 2 St.» слід розшифровувати як «максимум 2 години, з квитанцією про сплату за паркування». Ну це про звичайні надземні парковки, а є ще підземні та всякі багатоповерхові, там ліміту немає зазвичай. Іще один лайфхак: можна такж безкоштовно паркуватися біля великих супермаркетів, навіть після їх закриття. Плюс цього в тому, що це приватна територія, на яку мєнти не ходять. However, так можна робити ненадовго.
Крім Зікста, є ще Herz, Europcar, Avis і купа інших контор. Ось хороший огляд компаній, що пропонують оренду.
Плануючи бюджет поїздки, юзайте Google Maps: там можна подивитися, скільки бензину зжере ваша поїздка, і прикинути, чи варто брати автівку в оренду, чи краще поїхати потягом.
Автостоп (Hitch-hiking, Autostop)
Читати тут:
http://hitchwiki.org/en/Germany
Загалом, автостоп в Німеччині мало популярний через те, що німці (і водії, і пасажири) більше полюбляють «організований» автостоп, про який нижче. Однак, по Німеччині їздять люди з усієї Європи, зокрема поляки, які до автостопу ставляться позитивно. Словом, знайти когось не проблема, якщо ви досвічений автостопер.
Іти пішки по автобану не тільки заборонено і небезпечно, а ще й тупо: зупинятися там не можна, і ніхто не зупиниться.
Спільна поїздка (Carpooling, Mitfahrgelegenheit)
Це як автостоп, тільки більш організований. І тут ви ділите з водієм та іншими пасажирами кошти палива. Система доволі проста: є сайти, на яких водій розміщує оголошення «Їду з Дрездена в Мюнхен, через Кемніц, Ляйпціґ, Байройт, Нюрнберґ, Інґольштадт, 20.05 о 12:00 виїзд з Дрездена. 066 666 666 666 Юрґен, тільки смс». Потенційний пасажир в той самий час вбиває «хочу 20.05 з Кемніца в Нюрнберґ потрапити». І він бачить оголошення цього Юрґена.
Найбільш популярними сайтами спільних поїздок є mitfahrgelegenheit.de, mitfahrzentrale.de. Бурління говен також викликав свого часу сайт muslimtaxi.de. Незважаючи на назву, це не таксі, і не для мусульман, а ще один сайт для спільних поїздок, де можна шукати собі водіїв/пасажирів певної статі. Створили сайт мусульмани, так.
Слід зауважити, що на цих сайтах ви також можете знайти (або самі повісити) оголошення про пошук супутників на залізницю (пам’ятаєте про земельні квитки та квиток вихідного дня — вони для 5 людей дешевші). У мене в місті, якщо встати біля залізничного автомата й зробити вигляд, що купуєш баварський квиток, то може підійти симпатична студентка (або навіть дві) й спитати, куди ти їдеш. Якщо вам по дорозі, то...
Спільне користування автом (Car sharing)
Цю штуку радше слід розглядати як таксі без таксистів, тобто це сервіс погодинної оренди автівок, розрахований на поїздки в межах міста чи передмістя. Він вирішує також всі гемори, зв’язані із звичайною орендою:
— взяти і здати можна в довільний час, процедура автоматизована й не потребує втручання людей,,
— станцій набагато більше, ніж у традиційних компаній оренди. В ідеалі ви ставите на телефон спеціальну програму, яка за GPS визначає ваше розташування й показує, які автівки знаходяться поруч,, а повернути можна будь-де,,
— не треба платити за бензин,,
— якщо машина потрібна лише на 2 годин вранці й 2 години ввечері, то брати можна на ці 4 години, а не на всю добу,,
— оплата за паркування часто, хоч і не завжди, входить у вартість.
Мінуси:
— подвійна тарифікація, за часом і за кількістю проїханих кілометрів (в це входить і бензин);
— дорого, якщо планується поїздка на 100 км і більше;
— брати і повертати автівку треба в тому самому місті (утім, див. попередній пункт).
Подивимось, як це працює на прикладі Flinkster-а — це контора, що належить Дойчебану, а тому її станції є на вокзалах усіх великих міст. І не тільки. Отож, у нього є два типи тарифів: з абонплатою 10 єврів/місяць (Lokaltarif) та без абонплати, але за реєстрацію беруть одноразово 50 єврів (Bundesweiter tarif). Отож, для туристів підійде лише останній тариф. Автівка на перший день коштує 40 єврів, на кожен наступний — 30. Або 2.30 єврів/година з 8 до 22 та 1.50 єврів/година вночі. Плюс, 18 центів за кожен кілометр (бензин включено). В локальному тарифі 20 єврів на день, вночі безкоштовно, але за кілометр 26 центів. Якщо у вас є калькулятор, ви можете порахувати, наскільки вигідно юзати цю хуйню. Ну, як я і написав, для поїздок в межах великого міста, максимум — у передмістя. На маршрутах у понад 50 км воно стає невигідним.
Інший цікавий сервіс — це Stattauto München. Як підказує лейтенант Всеясність, це в Мюнхені, хоч аналогічні сервіси є скрізь, навіть в моєму містечку. Це для мешканців, абонплата 7 єврів на місяць. 1.90/0.5 єврів/година-день/ніч, 20 єврів на добу, 95 єврів на тиждень. Плюс 19 центів/км (бензин включено). Вони співпрацюють з Flinkster-ом, тому флінкстерівські автівки теж можна юзати. Брати/лишати 24 години на добу і, на відміну від флінкстера, де завгодно. Оплата за паркування в Мюнхені входить у вартість, тож можна кинути автівку, де зручно.
DriveNow — це то само, тіки дорожчі автівки. Це спільний проект Sixt-а, BMW і MINI. 29 центів за хвилину, максимум 15 єврів на годину. В усі дні, крім п’ятниці й суботи, діє також тариф 23 євра за 3 години (60 км) та 45 єврів за 6 годин (120 км). In fact, останні цілком конкурентні із Flinkster-ом/Stattauto, адже немає покілометрової тарифікації.
Car2Go — а це вже даймлєрівська контора, вона є в усьому світі, а в Німеччині — у Берліні, Дюссельдорфі, Гамбурзі. Ну, ціноутворення схоже на інші подібні компанії, тисячі їх.
Казці кінець
Вищеописані методи подорожування автівкою можна і треба комбінувати між собою, а також із залізницею. У Дойчебана є наприклад, можливість порівняти кошт подорожі автівкою, літаком (лише Люфтганза і Еа Берлін) та потягом (опція Vergleich):
Autohof-и з парашами та столиками, де можна поточити сендвічі, зустрічаються доволі часто, туалети на автобанах безкоштовні. Але не забудьте слідкувати на таких стоянках за речами.
Поїздка регіональними дорогами (дороги типу S та B) повільніша, але комфортніша: часто ви будете єдиним водієм на дорозі. Утім, деякі сільські дороги доволі убиті, навіть у Баварії.
В містах все достатньо просто, єдине на що треба звертати увагу — це велосипедисти. Лише частина з них знає правила дорожнього руху. При повороті на право роверист може матеріалізуватися з тротуара, який часто є велодоріжкою. При проїзді на червоний дається одна секунда. Після цього вмикається камера. На жовтий їхати можна. Утім, це все придумано не для того, щоб топити газ, коли здалеку бачите жовтий, радше, це дозвіл не гальмувати на жовтий/червоний, якщо ви не зможете зупинитися перед стоп-лінією. Ну, це правила передбачають.
В Німеччині багато хто сідає за кермо після одного пива (є прислів’я Ein Bier ist Kein Bier). Ліміт — 0.25‰ у видиханому повітрі або 0.5‰ у крові. Мєнти у великих містах часто пасуться біля клубів чи пабів, і періодично приймають пацієнтів. У маленьких всім похер. Один «радлєр» або келих сухого вина точно буде нижчим від ліміту. А от щодо всього іншого гарантій нема.
Оренда (Car rental, Miet-Kfz)
Орендувати автівку у Німеччині достатньо просто. Як і у всіх інших країнах, це можна зробити просто на летовищі чи вокзалі. У містах поменше станції оренди зазвичай розташовані біля з’їзду на автобан, що одночасно і зручно (не треба їхати через все місто), і незручно (коли здаєш/береш автівку, треба їхати через все місто).
Найбільша контора — це Sixt (баварська, до речі). Якщо ви юзали його в інших країнах, то забудьте про це: Зікст у тому ж Ізраїлі та Зікст у Німеччині мало шо мають із собою спільного, крім логотипа. На всіх летовищах станції працюють цілодобово, на вокзалах у великих містах теж, в решті місць — як пощастить. Іноді можна взяти машину і тоді, коли станція офіційно зачинена. Здати автівку можна цілодобово скрізь, тут все просто: паркуєтесь, кидаєте ключі в скриньку і вуаля.
Про ціноутворення: ціна залежить від сезону, від того, де автівку берете (на летовищі завжди дорожче, ніж у місці, єврів на 20-30), коли берете і на який термін. Загалом, схема така: чим на довше берете, тим дешевше виходить в перерахунку на день. На один день дешево взяти не вдасться, тобто це коштуватиме мінімум 50 єврів. Якщо брати на тиждень-два, ціну можна збити до 20-25, а часами й менше.
Додаткові оплати це:
— Vollkaskoversicherung, вона недорога і покриває абсолютно всі можливі пошкодження. Не так, як в Ізраїлі, де купа дрібного шрифту, і ще й на івриті. Без Vollkasko франшиза десь 600–800 єврасів буде. Погодьтеся, воно того варте;
— Zusatzfahrer, тобто страхування для другого водія. Щось типу 7 єврів на день;
— GPS. Він буде платний навіть якщо вбудований в автомобіль (тоді буде заблокований). Не раджу, беріть свій.
— бензин. Стандартно, які і в інших країнах: вам дають автівку з повним баком, повернути ви її маєте теж з повним баком. Якщо ні, здеруть подвійну ціну за кожен літр.
— при порушенні правил (не сплатили за парковку, на червоний проїхали) мєнти надішлють квитанцію компанії, а вона за 18 єврів передасть їм вашу адресу. 18 єврів — це вона з вас здере за цю «послугу». Штраф при цьому платити ви маєте самі.
— і ше шось може забув.
— паркування. На вихідних в центрах міст паркування безкоштовне, так само ввечері/вночі (але слідкуйте за знаками, в кожному місті по-різному). В будні це коштує грошей плюс часто є ліміт на максимальний час стоянки. Ключове слово «Stunde» — «година». Слово «mit Parkschein Max 2 St.» слід розшифровувати як «максимум 2 години, з квитанцією про сплату за паркування». Ну це про звичайні надземні парковки, а є ще підземні та всякі багатоповерхові, там ліміту немає зазвичай. Іще один лайфхак: можна такж безкоштовно паркуватися біля великих супермаркетів, навіть після їх закриття. Плюс цього в тому, що це приватна територія, на яку мєнти не ходять. However, так можна робити ненадовго.
Крім Зікста, є ще Herz, Europcar, Avis і купа інших контор. Ось хороший огляд компаній, що пропонують оренду.
Плануючи бюджет поїздки, юзайте Google Maps: там можна подивитися, скільки бензину зжере ваша поїздка, і прикинути, чи варто брати автівку в оренду, чи краще поїхати потягом.
Автостоп (Hitch-hiking, Autostop)
Читати тут:
http://hitchwiki.org/en/Germany
Загалом, автостоп в Німеччині мало популярний через те, що німці (і водії, і пасажири) більше полюбляють «організований» автостоп, про який нижче. Однак, по Німеччині їздять люди з усієї Європи, зокрема поляки, які до автостопу ставляться позитивно. Словом, знайти когось не проблема, якщо ви досвічений автостопер.
Іти пішки по автобану не тільки заборонено і небезпечно, а ще й тупо: зупинятися там не можна, і ніхто не зупиниться.
Спільна поїздка (Carpooling, Mitfahrgelegenheit)
Це як автостоп, тільки більш організований. І тут ви ділите з водієм та іншими пасажирами кошти палива. Система доволі проста: є сайти, на яких водій розміщує оголошення «Їду з Дрездена в Мюнхен, через Кемніц, Ляйпціґ, Байройт, Нюрнберґ, Інґольштадт, 20.05 о 12:00 виїзд з Дрездена. 066 666 666 666 Юрґен, тільки смс». Потенційний пасажир в той самий час вбиває «хочу 20.05 з Кемніца в Нюрнберґ потрапити». І він бачить оголошення цього Юрґена.
Найбільш популярними сайтами спільних поїздок є mitfahrgelegenheit.de, mitfahrzentrale.de. Бурління говен також викликав свого часу сайт muslimtaxi.de. Незважаючи на назву, це не таксі, і не для мусульман, а ще один сайт для спільних поїздок, де можна шукати собі водіїв/пасажирів певної статі. Створили сайт мусульмани, так.
Слід зауважити, що на цих сайтах ви також можете знайти (або самі повісити) оголошення про пошук супутників на залізницю (пам’ятаєте про земельні квитки та квиток вихідного дня — вони для 5 людей дешевші). У мене в місті, якщо встати біля залізничного автомата й зробити вигляд, що купуєш баварський квиток, то може підійти симпатична студентка (або навіть дві) й спитати, куди ти їдеш. Якщо вам по дорозі, то...
Спільне користування автом (Car sharing)
Цю штуку радше слід розглядати як таксі без таксистів, тобто це сервіс погодинної оренди автівок, розрахований на поїздки в межах міста чи передмістя. Він вирішує також всі гемори, зв’язані із звичайною орендою:
— взяти і здати можна в довільний час, процедура автоматизована й не потребує втручання людей,,
— станцій набагато більше, ніж у традиційних компаній оренди. В ідеалі ви ставите на телефон спеціальну програму, яка за GPS визначає ваше розташування й показує, які автівки знаходяться поруч,, а повернути можна будь-де,,
— не треба платити за бензин,,
— якщо машина потрібна лише на 2 годин вранці й 2 години ввечері, то брати можна на ці 4 години, а не на всю добу,,
— оплата за паркування часто, хоч і не завжди, входить у вартість.
Мінуси:
— подвійна тарифікація, за часом і за кількістю проїханих кілометрів (в це входить і бензин);
— дорого, якщо планується поїздка на 100 км і більше;
— брати і повертати автівку треба в тому самому місті (утім, див. попередній пункт).
Подивимось, як це працює на прикладі Flinkster-а — це контора, що належить Дойчебану, а тому її станції є на вокзалах усіх великих міст. І не тільки. Отож, у нього є два типи тарифів: з абонплатою 10 єврів/місяць (Lokaltarif) та без абонплати, але за реєстрацію беруть одноразово 50 єврів (Bundesweiter tarif). Отож, для туристів підійде лише останній тариф. Автівка на перший день коштує 40 єврів, на кожен наступний — 30. Або 2.30 єврів/година з 8 до 22 та 1.50 єврів/година вночі. Плюс, 18 центів за кожен кілометр (бензин включено). В локальному тарифі 20 єврів на день, вночі безкоштовно, але за кілометр 26 центів. Якщо у вас є калькулятор, ви можете порахувати, наскільки вигідно юзати цю хуйню. Ну, як я і написав, для поїздок в межах великого міста, максимум — у передмістя. На маршрутах у понад 50 км воно стає невигідним.
Інший цікавий сервіс — це Stattauto München. Як підказує лейтенант Всеясність, це в Мюнхені, хоч аналогічні сервіси є скрізь, навіть в моєму містечку. Це для мешканців, абонплата 7 єврів на місяць. 1.90/0.5 єврів/година-день/ніч, 20 єврів на добу, 95 єврів на тиждень. Плюс 19 центів/км (бензин включено). Вони співпрацюють з Flinkster-ом, тому флінкстерівські автівки теж можна юзати. Брати/лишати 24 години на добу і, на відміну від флінкстера, де завгодно. Оплата за паркування в Мюнхені входить у вартість, тож можна кинути автівку, де зручно.
DriveNow — це то само, тіки дорожчі автівки. Це спільний проект Sixt-а, BMW і MINI. 29 центів за хвилину, максимум 15 єврів на годину. В усі дні, крім п’ятниці й суботи, діє також тариф 23 євра за 3 години (60 км) та 45 єврів за 6 годин (120 км). In fact, останні цілком конкурентні із Flinkster-ом/Stattauto, адже немає покілометрової тарифікації.
Car2Go — а це вже даймлєрівська контора, вона є в усьому світі, а в Німеччині — у Берліні, Дюссельдорфі, Гамбурзі. Ну, ціноутворення схоже на інші подібні компанії, тисячі їх.
Казці кінець
Вищеописані методи подорожування автівкою можна і треба комбінувати між собою, а також із залізницею. У Дойчебана є наприклад, можливість порівняти кошт подорожі автівкою, літаком (лише Люфтганза і Еа Берлін) та потягом (опція Vergleich):
