noddeat

Електронний квиток на потяги Укрзалізниці коштує вже не 17 UAH, а лише 7 UAH — це комісія, яку хаває шлюз за обробку платежу. Чи можна було б цю комісію взагалі обійти? Так, якби у нас в країні існувало електронне пряме дебетування з банківського рахунку. Або якби існувала власна платіжна система на кшалт Dankort. Але про це можна лише мріяти.

Квиток ще досі треба отримувати в касі, ну що за блядство.

Дойчебан для людини, що мешкає за кордоном, пропонує такі опції:
1. онлайновий квиток, який треба роздрукувати на принтері. Цей квиток є іменним, і при замовленні треба уважно обрати спосіб ідентифікації:
— кредитна картка;
— банківська EC-картка (лише для тих, у кого рахунок в німецькому банку);
— аусвайс, тобто ID.

Картка ідентифікації не мусить бути тією карткою, якою ви розраховуєтесь (саме тому тре уважно то обрати, щоб не переплутати, якою карткою сплатити, а яку взяти з собою в подорож).

2. звичайний квиток, який надсилається звичайною поштою в будь-яку країну світу. чесно кажучи, не знаю, нашо це, якщо є п. 1;

Для тих, хто не мешкає за кордоном, є ще автомати на вокзалах і квиток MMS-кою на мобілку. Останній ніколи не пробував, чесно кажучи.

Шпальт — містечко у Середній Франконії, у 50 км на південь від Нюрнберґа:

На в’їзді в місто реклама, що заохочує тут зупинитися: 1200-річне старе місто, багато спеціалізованих магазинів, гарний шопінг, безкоштовне паркуваня, малі відстані:

У місті, звісно, є своя броварня. Але, крім того, тут вирощують свій хміль. Це я вперше побачив плантації хмелю в Баварії:

Загалом, сюди ми заїхали тільки для того, щоб сходити пішки до Бромбахського озера, що неподалік, і я не думав тут побачити нічого такого, чого вже не бачив. Однак, Шпальт здивував саме нетиповою архітектурою: в усіх будинках просто нереальна кількість вікон. Ніде таких не бачив. Дивіться самі: