Проживати

Ненавиджу це уйобищне слово — проживати. Тобто, слово як слово, але вживається зовсім не в первинному його значенні. Проживати — це недоконана форма дієслова «прожити» і є синонімом до «жити» (різниця десь така, як між словами «сидіти» і «просиджувати», «працювати» і «пропрацювати» тощо). Ось що каже «Словарь української мови» Грінченка:

«
Прожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72).
»

Всяки бюрократи та інші піданехороші люди вживають це слово у значенні «мешкати», маючи на увазі прописку. «Де ви проживаєте?» — спитає бюрократ, якщо його цікавитиме ваша прописка. Це питання завжди викликає у мене зависання. Проживаю я у світі (поки що цьому), а мешкаю в Києві, відтак, нашо його цікавить, де я проживаю, якщо і так видно, що я не труп?

Ці всі міркування стосуються і слова «проживать» російської мови, із застереженням, що в російській немає слова «мешкати» , і тому замість «проживать» треба вживати слово «жить».