![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Як присуджуються Нобелівські премії
Feb. 3rd, 2010 10:40 pm31 січня завершився один з етапів присудження Нобелівських премій за 2010 рік — процес номінування кандидатів. У зв’язку з цим вирішив написати про те, яким чином ці премії присуджуються. Отже, всі премії, крім премії миру, присуджуються в Стокгольмі рішенням Шведської королівської академії наук. Нобелівську премію миру присуджує Норвезька академія наук в Ослі. Премія присуджується щороку у жовтні, а в грудні нобелівські лавреати приїжджають до Стокгольма, викладають свої лекції та отримують приз. Приблизно у цей час Нобелівський комітет розсилає анкети для номінування кандидатів на наступний рік. Ціла схема виглядає ось так:
Отож, факт перший: Нобелівський комітет не обирає собі довільного кандидата у світі, він делегує процес вибору тим, хто має право номінувати. Хто ж має це право? У випадку премії з фізики це:
— члени Шведської королівської академії наук,
— члени Нобелівського комітету з фізики,
— лавреати Нобелівської премії з фізики,
— професори та доценти (assistant professors) фізичних наук в університетах та технічних інститутах Швеції, Данії, Норвегії, Ісландії, Фінляндії, а також професори та доценти Королівського інституту (Karolinska Institutet) у Стокгольмі,
— професори та доценти інших 6 університетів або університетських коледжів у світі, обраних Академією наук,
— а також інші науковці, яким Академія вважає за потрібне надіслати запрошення.
Як бачите, номінує досить широке коло осіб (хоча більшість з них будуть науковцями із Скандинавського регіону), і Нобелівський комітет не має ніякого впливу на процес номінування. Якщо ви запитаєте себе, чому Васисуалій Лоханкін не отримав Нобелівської премії, то відповіддю може бути: його ніхто не номінував. Інформація про номінування зберігається в таємниці протягом 50 років.
Через 50 років можна буде дізнатися багато цікавого. Наприклад, Сталіна було номіновано на премію миру двічі у 1945 та 1948 році. У 1939 році на Нобелівську премію було номіновано Гітлера, але 1 лютого депутат шведського парламенту передумав, і скасував свою номінацію.
Що ж далі?
Нобелівський комітет збирає всі анкети і усталює попередніх кандидатів на підставі номінацій. Оскільки багато людей номінують ту саму особу, цифра кандидатів коливається в районі 200–300. У березні—травні комітет визначає експертів і прохає їх написати рецензію на кожного кандидата.
На підставі цього у червні–серпні Комітет пише звіт і робить рекомендації. Цей звіт надходить до Академії наук.
Вересень — звіт Нобелівського комітету та його рекомендації обговорюються на двох зібраннях фізичної секції Академії наук.
Початок жовтня — Академія наук визначає кандидатів голосуванням. Результати голосування не підлягають апеляції та є остаточними.
У першій половині жовтня Нобелівський комітет оголошує лавреатів.
Починаючи з 1974 року, Нобелівські премії не присуджуються тим, хто не дожив до дати оголошення призу. Однак, дозволяється померти після цієї дати. Якщо Нобелівський лавреат помирає між жовтнем і груднем, себто не може особисто отримати премію, вона все одно за ним зберігається.
Всю вищенаписану інфу і навіть більше ви, звісно, можете знайти на сайті nobelprize.org.
Отож, факт перший: Нобелівський комітет не обирає собі довільного кандидата у світі, він делегує процес вибору тим, хто має право номінувати. Хто ж має це право? У випадку премії з фізики це:
— члени Шведської королівської академії наук,
— члени Нобелівського комітету з фізики,
— лавреати Нобелівської премії з фізики,
— професори та доценти (assistant professors) фізичних наук в університетах та технічних інститутах Швеції, Данії, Норвегії, Ісландії, Фінляндії, а також професори та доценти Королівського інституту (Karolinska Institutet) у Стокгольмі,
— професори та доценти інших 6 університетів або університетських коледжів у світі, обраних Академією наук,
— а також інші науковці, яким Академія вважає за потрібне надіслати запрошення.
Як бачите, номінує досить широке коло осіб (хоча більшість з них будуть науковцями із Скандинавського регіону), і Нобелівський комітет не має ніякого впливу на процес номінування. Якщо ви запитаєте себе, чому Васисуалій Лоханкін не отримав Нобелівської премії, то відповіддю може бути: його ніхто не номінував. Інформація про номінування зберігається в таємниці протягом 50 років.
Через 50 років можна буде дізнатися багато цікавого. Наприклад, Сталіна було номіновано на премію миру двічі у 1945 та 1948 році. У 1939 році на Нобелівську премію було номіновано Гітлера, але 1 лютого депутат шведського парламенту передумав, і скасував свою номінацію.
Що ж далі?
Нобелівський комітет збирає всі анкети і усталює попередніх кандидатів на підставі номінацій. Оскільки багато людей номінують ту саму особу, цифра кандидатів коливається в районі 200–300. У березні—травні комітет визначає експертів і прохає їх написати рецензію на кожного кандидата.
На підставі цього у червні–серпні Комітет пише звіт і робить рекомендації. Цей звіт надходить до Академії наук.
Вересень — звіт Нобелівського комітету та його рекомендації обговорюються на двох зібраннях фізичної секції Академії наук.
Початок жовтня — Академія наук визначає кандидатів голосуванням. Результати голосування не підлягають апеляції та є остаточними.
У першій половині жовтня Нобелівський комітет оголошує лавреатів.
Починаючи з 1974 року, Нобелівські премії не присуджуються тим, хто не дожив до дати оголошення призу. Однак, дозволяється померти після цієї дати. Якщо Нобелівський лавреат помирає між жовтнем і груднем, себто не може особисто отримати премію, вона все одно за ним зберігається.
Всю вищенаписану інфу і навіть більше ви, звісно, можете знайти на сайті nobelprize.org.
