Коркотяг

Купив у «TESCO» коркотяг. Потестив, працює.

Unkotyhoroshkable!

I'm completely kotyhoroshko about this issue. However, I do not want to kotyhoroshko it any further and any kotyhoroshko attempts to kotyhoroshko it will be strictly kotyhoroshkoed.

UMC

«Це нагадало, як певні_соціальні_групи здійняли вой, коли логотип UMC замінили на МТС. Було це якогось 2007 року. МТС тримало контрольний пакет акцій UMC ще з 2003-го - але певним_соціальним_групам було пасрать. Лише коли через чотири роки МТС замінили кольорову гаму, певні_соціальні_групи прокинулися і почали волати про захоплення телекомунікацій в цій країні тією країною.

Мораль проста: певні_соціальні_групи хавають картінку, і тільки зовнішній антураж для них має значення.»

— пише шанований мноюygleaf. Звісно, логотип UMC та його фірмовий стиль важко було назвати гарним. Будьмо відвертими, він був у...бищним. Тим не менш, я до нього звик, будучи користувачем з 2003 року (і чудово знаючи про те, хто є власником цього оператора, знову ж таки, з 2003 року), і дуже засмутився, коли якісь маркетингові гандони провели дослідження і сказали, що «бренд UMC, бл..ть, асоціюється з неякійсним зв’язком, нах..й». Після цього компанію було перейменовано на «МТС Україна», з ще більш уйо...щним логотипом і агресивним червоним корпоративним кольором.

Так, я належу до згаданої Алексом соціальної групи, для якої зокрема (Алекс свідомо замінює це слово на  «тільки») важливе і зовнішнє зображення, себто картінка. У Польщі я користуюся оператором Era, яким володіє фірма T-Mobile з Німеччини. Так само, як і UMC, це найстаріший оператор у Польщі з найбільшим у країні покриттям, та з таким самим іміджем «хрінового зв’язку». Німці, однак, не стали перейменовувати Еру на T-Mobile Polska, а просто зробили послуги цього оператора якіснішими. Зокрема, Ера найперша з усіх стала продавати мобільні телефони «за 1 злотий» (в обмін на контракт, звісно), які не захищені simlock-ом.  

Я не люблю ребрендинги, бо у 90% випадках вони з гавна роблять ще більше гавно, у 10% — з гарного логотипа роблять гавно. У випадку UMC я був впевнений, що у цьому рішенні — знищити перший український мобільний бренд — зокрема була й політична складова, хоча, звісно, велику роль зіграла і тупість маркетологів.

Якби MTS змусила мене замінити поточний тариф та сімкартку, я б з великою ймовірністю змінив оператора. Однак вона передбачливо цього не зробила, і до грудня 2008 року на екрані мого телефона світився напив UA UMC. Спеціально для таких, як я, Машинно-тракторна станція у розсилці 050 (сервіс, що показує, де ти зараз знаходишся) не забуває нагадувати про свою у..бищну назву: замість «Lviv» тепер пише «MTS, Lviv», замість «Kyiv» — «MTS, Kyiv». Цього не робить жоден оператор у світі, до речі. 

У грудні 2008 року я купив новий телефон, на екрані якого показується напис MTS UKR, що ввело мене в ступор: невже телефони старого і нового покоління отримують інформацію про оператора за якимись різними протоколами? Якщо так, то чому UMC замінила назву тільки в «новому» протоколі? Було б круто, якби мене хтось просвітив, хто знає.

Підсумовуючи: мені важко обґрунтовано пояснити, чому я не люблю перейменування і ребрендинги. Я засмучусь, якщо «Світ кави» перейменується на «Коффі хевен», і все.

update: пан englishman з OpenId.com стверджує, що список операторів записаний у пам’яті телефона виробником.
update2: Анонімуси лютують!!!11 Етат пост праплачєн!

Чому антиводень — не антиматерія

Минулого року Нобелівську премію отримали американець японського походження Йоішіро Намбу та японці Макото Кобаясі та Тосіхіде Маскава, за відкриття порушення симетрії у фізиці елементарних частинок. За що ж конкретно вони дістали таку нагороду, я і сам не знаю точно, а вже точно не збираюся вам цього пояснювати.

Натомість пропоную офігенну статтю до читання, опубліковану в «CERN Courrier» під назвою «Чим відрізняється антиводень від антиматерії і чому?». І хай вас не лякають таємничі абревіатури CPT та QED: більшість фізиків теж не знають, що це таке.

Для тих, хто не хоче клікати за посиланням (або боїться) — моя версія «Анни Кареніної у sms-ках»:

Теорема CPT (Charge, Parity, Time) — це ніщо інше як твердження про те, що рівняння фізики симетричні щодо заміни знаку заряду (C), заміни знаку координати (т. зв. парність — parity, P) та заміну знаку часу (T). Зокрема це передбачає необхідність існування античастинок, які мають ті самі властивості, що і звичайні частинки, але протилежний заряд. У багатьох випадках симетрія може порушуватися (у випадку заряду, наприклад, це б означало, що у якоїсь частинки може не бути античастинки), і власне за виявлення такого порушення і можна отримати Нобеля :).

Про те, що античастинки існують насправді, не вірив спочатку навіть сам Дірак, з рівняння якого і випливало існування позитрону — електрону з зарядом +1. Пізніше позитрон був відкритий експериментально, але питання, чи існує антиматерія, залишалось відкритим. Було відомо, що існує антипротон і антиелектрон (позитрон), але ці факти не означали, що може існувати антиатом, і факт існування антиводню не доводив, що антиматерія існує. Чому? Бо в водні немає нейтрону, водень — це протон+електрон, які зв’язані електромагнітною взаємодією (див. пояснення будови атому водню). Антипротон+антиелектрон, в сумі, будуть зв’язані так само. А от що у випадку більш складних елементів, де є більше, ніж один протон і більше, ніж один нейтрон? Тоді тут роль грають ядерні сили, яких у атому водню немає.

Грубо кажучи, атом — це купа протонів і нейтронів, що «склеєні» ядерним «клеєм» + купа електронів, що зв’язані з атомним ядром клеєм електромагнітним. Якщо замінити протони на антипротони, а електрони на антиелектрони, електромагнітний клей і далі буде склеювати їх разом. А що при цьому станеться з ядерним клеєм?

З теореми CPT випливало б, що ядерний антиклей існує, і має склеювати античастинки разом, тож якби ця теорема завжди виконувалась, все було б зашибись: антиматерія б існувала. Але у другій половині 20 століття такої певності серед фізиків не існувало. Усі були шоковані вже тим фактом, що можливе порушення симетрії C і CP, себто не всім частинкам відповідали античастинки. Однак у 1965 році в CERN-і було здійснено фундаментальне відкриття — відкрито антидейтерій. Дейтерій — це ізотоп водню, який, крім протону, має ще один нейтрон, і протон з нейтроном зв’язані ядерними силами. Отож, існування антидейтірію (антипротон+нейтрон+антиелектрон), фактично довело, що антиматерія існує, бо цим було доведено існування ядерного «антиклею», що склеює антипротон і нейтрон докупи.

І ще смішне про депресію в Дірака:

The validity of Landau's proposal of CP invariance, with antimatter as the mirror image of matter, was highly attractive; to put it in doubt found very few supporters. Dirac, however, was one of the latter and he fell into a spell of deep "scientific depression". He, who was well known for his caution, had total belief in C invariance, which had led him to predict the existence of antiparticles, antimatter, antistars and antigalaxies. Now even CP was breaking.
...
Dirac came out of his depression when he received a phone call from his friend Abdus Salam, saying: "Relax Paul, my friend Nino Zichichi has discovered the antideuteron". Dirac called me and invited me for lunch at his place, and this started a friendship that led us to the realization of the Erice Seminars on Nuclear Wars.

Автор статті — Антоніо Цікікі, власне і є тією людиною, що відкрила антидейтерій в ЦЕРНі. Він наразі не отримав Нобелівської премії за це, хоча його відкриття згадується у багатьох нобелівських лекціях з фізики елементарних частинок.