Відмінювання власних назв латиницею

Часами буває так, що у тексті треба зберегти якусь власну назву або ім’я у його оригінальному написанні латиницею — автомобіль Toyota, залізнична компанія Deutsche Bahn, газета «Suddeutsche Zeitung», Gerard t'Hooft і т.п. Чомусь всі бояться такі назви відмінювати.

Відмінюються будь-які власні назви латиницею так само, як у випадку, якби вони були написані кирилицею. На письмі ми зберігаємо латинську назву у називному відмінку та прикріплюємо відмінкові закінчення через дефіс:

Toyota
Toyota-и (читається [Тойоти])
Toyota-і
Toyota-у
Toyota-ою
на Toyota-і

Deutsche Bahn [дойче бан]
Deutsche Bahn-а [дойче бана]
Deutsche Bahn-у [дойче бану]
Deutsche Bahn [дойче бан]
Deutsche Bahn-ом [дойче баном]
на Deutsche Bahn-у [дойче бану]

Gerard t'Hooft [Херарт т’Хофт]
Gerard-а t'Hooft-а [Херарта т’Хофта]
Gerard-ові t'Hooft-у [Херартові т’Хофту]
Gerard-а t'Hooft-а [Херарта т’Хофта]
Gerard-ом t'Hooft-ом [Херартом т’Хофтом]
на Gerard-і t'Hooft-і [Херарті т’Хофті]
Gerard-е t'Hooft-е [Херарте т’Хофте]

Зрештою, так само і з ієрогліфами чи то пак грузинськими словами, хоча, звісно, зазвичай такими збоченнями (вставка японських слів у оригіналі в український текст) ніхто не займається.

What time is it now?

Сьогодні вночі ніби треба було стрілки на годину вперед перевести. У мене є всього два годинника: один на телефоні, інший в компі. Той, що у компі, регулярно синхронізує час із серверами точного часу (NTP), які, в свою чергу, синхронізуються з атомним годинником (принаймні я в це хочу вірити).

Коротше кажучи, обидва годинники самостійно, без моєї участі, перевели час. Я, однак, не повірив, що технології вже досягли такого рівня, і поліз в ґуґл із запитанням «What time is it now?». Ґуґл чесно відповів: «1:49pm Sunday (CEST) - Time in Krakow, Poland».  Тепер буду знати, що в нього є і вбудований годинник.

Ще трохи, і комп’ютери таки захоплять світ. Запам’ятайте цей день.

Директор Інтернету

Директор Інтернету існує. Тільки от потрапити в його кабінет не так просто:

$ whois 127.0.0.1
[Querying whois.arin.net]
[whois.arin.net]

OrgName:    Internet Assigned Numbers Authority
OrgID:      IANA
Address:    4676 Admiralty Way, Suite 330
City:       Marina del Rey
StateProv:  CA
PostalCode: 90292-6695
Country:    US

NetRange:   127.0.0.0 - 127.255.255.255
CIDR:       127.0.0.0/8
NetName:    LOOPBACK
NetHandle:  NET-127-0-0-0-1
Parent:    
NetType:    IANA Special Use
Comment:    Please see RFC 3330 for additional information.
RegDate:   
Updated:    2002-10-14

OrgAbuseHandle: IANA-IP-ARIN
OrgAbuseName:   Internet Corporation for Assigned Names and Number
OrgAbusePhone:  +1-310-301-5820
OrgAbuseEmail:  abuse@iana.org

OrgTechHandle: IANA-IP-ARIN
OrgTechName:   Internet Corporation for Assigned Names and Number
OrgTechPhone:  +1-310-301-5820
OrgTechEmail:  abuse@iana.org

Гагага, можна навіть в abuse написати, якщо вас будуть спамити з ІР-адреси Директора Інтернету :))

Екологія

Від 3 квітня у Польщі не можна буде купити ртутного термометра та інших медичних виробів, що містять ртуть.  Цього вимагає Єврокомісія директивою від 2007 року, стверджуючи, що ртуть є небезпечною для навколишнього середовища. Одночасно Єврокомісія рекомендує і форсує заміну ламп розжарення на енергоощадні лампи, які, в свою чергу, містять ртуть. Понадто, енергоощадні лампи містять ртуть у вигляді парів, що є більш небезпечно для здоров’я людини, бо рідка ртуть з розбитого термометра не є шкідливою, якщо швидко її зібрати та відповідним чином знешкодити (я вже точно не пам’ятаю, чим).

А ще з супермаркетів поволі зникають безкоштовні пакети: щороку їх викидається просто неймовірна кількість.  Не знаю, чи це регулюється якимось законом, бо в деяких супермаркетах вони лишися, а з деяких зникли. У тому супермаркеті, де купую їжу я, платні пакети коштують зараз аж 6 ґрошей (12 копійок), хоча нещодавно чомусь знову з’явилися безкоштовні. Здається, власники супермаркетів не дуже переймаються ані екологією, ані перспективою «заробити» на пакетах. Великі гіпермаркети типу TESCO чи IKEA пропонують своїм покупцям багаторазові «човникові» сумки для закупів.

А ще у Кракові побудують ніби модерний «а ля німецький» сміттєспалювальний завод, у зв’язку з чим мешканці того району, де він з’явиться, не можуть натішитися і регулярно протестують. Міська влада запрошує до Кракова німців і шведів, які розповідають, що спалярня відходів буде екологічно чиста.

Також Єврокомісія хоче, щоб у Польщі було сортування сміття. Приживається воно повільно-повільно. Компанія, яка займається вивозом відсортованого сміття, спершу хотіла брати за це гроші, але потім хтось покрутив пальцем біля скроні, і воно залишилось безкоштовним. Я минулого року цілий рік чесно збирав макулатуру — чеки, квитки, газети та інший непотрібний папір,, і навіть викинув це в смітник з позначкою «папір», але от цього року забив — задалеко від мене той смітник знаходиться. А ще я не знаю, де в Кракові можна викинути батарейки та зіпсований мобільний телефон. У смітник типу не можна, бо toxic waste, отак воно в мене і валяється.

Не зовсім про екологію: а ще телефонний монополіст TP SA, виявляється, платить відшкодування тим, кому не може провести стаціонарний телефон (і, як наслідок — інтернет). Згідно з польським і європейським правом, телефон є «usługa powszechna» — себто «поширеною послугою», а тому TP SA має обов’язок проводити його всім, хто цього забажає, протягом 8 місяців від дати підписання угоди, після чого щомісяця платить відшкодування, рівне розміру абонентської плати (в районі 50 злотих). Тобто по суті, в цій ситуації телефонна компанія платить тобі за телефон, тільки телефона в тебе нема :).