noddeat

Часами буває так, що у тексті треба зберегти якусь власну назву або ім’я у його оригінальному написанні латиницею — автомобіль Toyota, залізнична компанія Deutsche Bahn, газета «Suddeutsche Zeitung», Gerard t'Hooft і т.п. Чомусь всі бояться такі назви відмінювати.

Відмінюються будь-які власні назви латиницею так само, як у випадку, якби вони були написані кирилицею. На письмі ми зберігаємо латинську назву у називному відмінку та прикріплюємо відмінкові закінчення через дефіс:

Toyota
Toyota-и (читається [Тойоти])
Toyota-і
Toyota-у
Toyota-ою
на Toyota-і

Deutsche Bahn [дойче бан]
Deutsche Bahn-а [дойче бана]
Deutsche Bahn-у [дойче бану]
Deutsche Bahn [дойче бан]
Deutsche Bahn-ом [дойче баном]
на Deutsche Bahn-у [дойче бану]

Gerard t'Hooft [Херарт т’Хофт]
Gerard-а t'Hooft-а [Херарта т’Хофта]
Gerard-ові t'Hooft-у [Херартові т’Хофту]
Gerard-а t'Hooft-а [Херарта т’Хофта]
Gerard-ом t'Hooft-ом [Херартом т’Хофтом]
на Gerard-і t'Hooft-і [Херарті т’Хофті]
Gerard-е t'Hooft-е [Херарте т’Хофте]

Зрештою, так само і з ієрогліфами чи то пак грузинськими словами, хоча, звісно, зазвичай такими збоченнями (вставка японських слів у оригіналі в український текст) ніхто не займається.