Німецька чесність

[noddeat]

...все ще існує. Минулого року 16-річна тінейджерка знайшла на глибині озера Кьоніґзе півкілограмовий шмат золота, його вартість оцінюють у 16’000 єврів. Вона віднесла його в поліцію, яка за рік не змогла відшукати власника, ніхто теж не зголосився до поліції чи бюро знайдених речей.

Згідно із законодавством, цієї суботи (рівно через рік) цей шмат золота буде передано тінейджерці. Поліція похвалила її за чесність, адже хоча привласнення знайденої речі є злочином, ідентичним до її крадіжки, довести це було б неможливо.

Німецьке право у таких випадках працює за принципом копняка і круасана: з одного боку, воно карає крадіїв, які люблять відмазуватися «не крав, а на вулиці знайшов», з іншого: воно винагороджує чесних людей. Якби власник все-таки знайшовся, тінейджерка все одно мала б право на 3% вартості (для речей до 500 єврів — 5%), тобто на 490 єврів.

Чесно кажучи, я думав раніше, шо в разі незнаходження власника річ продається на аукціоні, а той, хто її знайшов, отримує свої 3% від проданого. Але, виявляється, ні.

Comments

[iurii kozhan (from livejournal.com)]

Тобто вона повністю отримала цей шмат золота? Ох, мафіозі відкривали пральні, а можна було знайти сумку з грішми і через рік забрати :)

[noddeat.livejournal.com]

Саме так.

>Ох, мафіозі відкривали пральні, а можна було знайти сумку з грішми і через рік забрати :)

Можна, але тільки один раз. На другий раз це викличе підозру. Ну і всі твої паспортні дані записують, тут надто багато багато ризиків спалитися, з пральнями простіше.